7. Покопатися в минулому.

Якщо людина в минулому був учасником ситуації зі зрадою, не дивно, що він буде шукати її навіть в нових відносинах. При цьому зовсім не обов’язково він виявляється тим, кому змінили. Він сам міг бути зрадником, який зрозумів свої помилки, але не пропрацював до кінця, а тепер переносить свій минулий негативний досвід на нинішнього обранця чи обраницю.

Приблизно те ж відбувається з дітьми, чиї батьки розлучилися з-за зради, тим більше, якщо мати чи батько потім в усьому звинувачували дитини. Це типові фрази:

• «Ти такий же, як і твій батько», «Всі мужики — козли»;
• «Якщо б ти добре себе вела, то мама не кинула б тебе»;
• «Вічно ти виправдовуєш свого татуся»;
• «Яка мати — така й дочка, теж закінчить погано»;
• «Я намагалася врятувати стосунки з ним і терпіла його зради тільки з-за тебе» і т. п.

Крім того, у таких «дорослих дітей» разом з невмотивованою ревнощами виникає почуття провини, невміння адекватно виражати свої емоції. Внаслідок цього у них розвиваються неврози, які тільки погіршують ситуацію. Якщо самостійно впоратися зі своїм минулим не виходить, краще звернутися за допомогою до психолога або психотерапевта.