Продуктивність праці – це реалізована здатність конкретного працівника виробляти обумовлену кількість продукції або виконувати встановлений обсяг робіт за одиницю часу.

З формулювання випливає, що при підвищенні продуктивності економиться час роботи.

Зменшення робочого часу веде до зниження собівартості продукції і тим самим до значного підйому рентабельності та конкурентоспроможності виробництва.

Поняття продуктивності праці

Продуктивність праці відображає ефективність і конструктивність діяльності у сфері матеріального виробництва і показує, наприклад, як багато продуктів реалізується за робочий день.

Для визначення продуктивності використовують такі методи розрахунку:

• трудовий;
• вартісний;
• натуральний.

Від чого залежить продуктивність праці

На виробництво впливають різні рушійні сили, які називають факторами.

Фактори – це внутрішні джерела або зовнішні умови, які впливають на процес праці.

Внутрішні фактори

Діють на підприємство зсередини:

1. Матеріально-технічні – застосування нових технологій і досягнень науки в процесі розробки продуктів, механізація і автоматизація промисловості, експлуатація сучасних матеріалів і конструкцій.
2. Структурні зрушення – зміни в структурі команди або у складі самої продукції.
3. Організаційні – поліпшення організації виробництва на одному етапі або в цілому, модифікація в регулюванні (використання нових методологій менеджменту і управління).
4. Соціально-економічні – вдосконалення системи навчання персоналу, застосування сучасних методів мотивації і заохочення, внесення поправок в соціальне обслуговування працівників.

Зовнішні фактори

Впливають на виробництво ззовні:

1. Природні та кліматичні умови – екологічна ситуація, характер клімату, природні катаклізми.
2. Економіко-географічні – віддаленість від індустріальних центрів, наявність природних ресурсів, електроенергії, води, присутність вільної робочої сили.
3. Загальноекономічні – податкова політика, економічна стабільність, рівень інфляції, модифікація попиту на ринку.

Щоб зрозуміти, які фактори і як впливають на показники продуктивності, потрібно провести факторний аналіз.

Показники аналізу продуктивності праці

Статистика ступеня пропускної спроможності може бути зібрана з допомогою натурального методу. Для цього проводяться розрахунки двох основних параметрів: виробітку та трудомісткості.

Вироблення (У)

Це узагальнюючий показник, який відображає відношення обсягу виготовленої продукції (Q) і часу, витраченого на реалізацію цієї продукції (T):

Показник застосовується на макроекономічному рівні і може розраховуватися на підприємстві.

Трудомісткість (t)

Це параметр, який вимірюється витратами робочого часу (праці) на випуск одиниці продукції або послуг.

Трудомісткість можна вирахувати за допомогою формули:

де T – трудові затрати на виробництво продуктів, O – обсяг виробленої продукції.

Зверніть увагу: параметри виробіток і трудомісткість обернено пропорційні між собою, тобто при зменшенні трудомісткості, вироблення зростає.

Вимірювання параметра t робить позитивний вплив на процес виробництва: показник відображає взаємозалежність між обсягом вироблених продуктів і витратами праці; роботу можна виразити у людино-днях чи людино-годинах.

Як розрахувати продуктивність праці

Основний спосіб розрахунку – розрахунок по балансу. Для обчислення використовується обсяг роботи, який вказаний в бухгалтерській звітності за вибраний період.

На основі параметрів і t можна розрахувати індекс продуктивності праці, який позначається: ДПТ .

Індекс відображає швидкість зростання продуктивності праці, і розраховується наступними формулами:

де

– вироблення у звітному періоді,

– в базисному періоді,

– трудомісткість у звітному періоді,

– в базисному періоді.

Загальний індекс продуктивності обчислюється наступним чином:

де

— трудові витрати на звітний обсяг продукції за базисним нормам;

— витрати у звітному періоді.

Середня продуктивність праці

Поняття середньої продуктивності праці потрібно розраховувати, якщо великий обсяг продукції виробляють з різною трудомісткістю.

Розрахунок проводиться за формулою:

де

— середня продуктивність,

— обсяг усіх видів продуктів,

— коефіцієнт трудомісткості всіх видів виробленої продукції.

Слід врахувати: для знаходження визначається продукція з мінімальним значенням трудомісткості і прирівнюється до одиниці. Для всіх інших видів продуктів коефіцієнт обчислюється шляхом ділення трудомісткості на індекс уявної трудомісткості.

Щоб розрахувати середню продуктивність одного працюючого, потрібно використовувати формулу:

де

– коефіцієнт продуктивності одного працівника.

Завдання на продуктивність праці з рішеннями

Закріпимо вивчену тему на прикладах.

Завдання 1

Як зміниться продуктивність праці за плановий період (у відсотках), якщо за час звітного вироблено продуктів на суму 2000 тис. руб.

Обсяг продукції у плановий період збільшиться на 6%. Кількість працівників залишається незмінним: 1300 осіб.

Рішення:

Спочатку потрібно розрахувати виробіток на одного робітника за звітний період. Для цього слід вироблену суму поділити на кількість працюючих:

У задачі сказано, що плановий обсяг продукції зросте на 6%:

В умові сказано, що кількість робочих незмінно, значить показник виробітку буде:

Приріст продуктивності праці складе:

Висновок: продуктивність зросте на 6%.

Завдання 2

За звітний період робота складають 630000 нормо-годин. За плановий період обсяг виробництва дорівнює 240000 куб. м, а за звітний – 197000 куб. м.

Порахувати планову і звітну трудомісткість 1 куб. м., якщо робота за звітний період становили 650000 людино-годин, і зробити висновок.

Рішення:

Слід використовувати формулу трудомісткості:

Визначення планової трудомісткості:

Визначення звітної трудомісткості:

Висновок: трудомісткість за звітний період вище, ніж за плановий, тому план виробництва не виконується.

Як підвищити продуктивність праці

Найважливіше завдання підприємства – пошук і реалізація резервів зростання продуктивності. Під резервом мається на увазі невикористані раніше можливості.

Для виявлення таких резервів, слід проаналізувати зміни продуктивності в одиничних відгалуженнях виробництва або види робіт за певний період.

Головним фактором, який впливає на продуктивність, є зростання технічного рівня виробництва. Для цього варто збільшити відсоток автоматизації і механізації, задіяти технології, які допоможуть поліпшити якість продукції і зменшити час розробки.

Крім того, слід звернути увагу на методику управління виробництвом і персоналом. Можна оптимізувати робочий простір, змінити процедуру поставок матеріалів, зміни у заводський кооперації і спеціалізації виробництва.

Ефективним буде і проведення роботи з персоналом: підвищення кваліфікації та оцінка знань працівників, оптимізація та планування робочого процесу, внесення змін у робочий графік, задіяння сучасних методик мотивації та позитивного заохочення робітників (не обов’язково у вигляді фінансової компенсації).