В даний час складно уявити товари в магазині без використання штрих-коду. Графічну кодування використовують практично на будь-якому товарі.
Її можна зустріти на книгах, цінниках одягу, засобах гігієни і навіть мініатюрних предметах, таких як ластик і ручка. Якщо товар продається в розсип і занадто малий, його поміщають в упаковку, зважують і наклеюють цінник теж зі штрих-кодом.
Кодуються і різні види послуг. Завдяки цій системі шифрування даних можна правильно вважати інформацію про товар і послуги.
Поняття штрих-коду та його види
Штрих-код представляє собою графіком, укладену або в прямокутник або квадрат. Наноситься на будь-яку гладку поверхню, з якої можна вважати інформацію різними технічними пристроями.
Зазвичай в малюнку використовують чорну фарбу і білий фон. Але зустрічаються і інші кольори нанесення коду.
Є два основних види штрихкодування. Розглянемо кожен з них окремо.
Лінійний штрих-код
Найпоширеніший вид кодування інформації про товар – лінійне кодування. Він нагадує безліч паралельних смужок, укладених в прямокутник.
Є кілька різновидів лінійного кодування:
- Code 39 – використовується в промисловості і бібліотеках;
- EAN 128 – на транспорті;
- EAN 8, 13 – на споживаних товари (найпоширеніший);
- EAN 14 – на вантажних контейнерах.
Є й інші мало поширені кодування, але вони зустрічаються дуже рідко.
Двомірний штрих-код
Ці штрих-коди з’явилися порівняно недавно. Завдяки своїй витіюватості, при якій малюнок нагадує лабіринт і поміщений в прямокутник або квадрат, ці коди можуть вміщати в себе інформацію декількох сторінок.
Зазвичай їх використовують для кодування з великою кількістю параметрів. Наприклад, при кодуванні мобільних телефонів, мікрохвильових печей і інших товарів.
Ці коди поділяють на матричні і багаторівневі системи кодування. Інформація з них зчитується по горизонталі і по вертикалі.
Варто зазначити: в основному використовують два види таких штрих-кодів — PDF-417 і QR Code.