Подальша комутація: працюємо з робочим магнітним пускачем

Тут же виробляємо підключення живлять проводів – вони йдуть від ввідного автомата. При цьому фазний дріт підключається на контакт «L1» робочого пускача, а нульовий (нейтраль) на «L2». «L3» задіюватися не буде по причині відсутності трифазної системи.

Підключення живлять проводів до магнітного пускателю

Відразу підключимо одну із сторін котушки електромагніта, без якої неможлива робота пускача. При виборі обладнання, слід звернути особливу увагу на її робоче напруга. Воно може становити 220 або 380 Ст. В останньому випадку пускач спрацьовувати не буде. Тут підключення проводиться шляхом встановлення перемички з контакту нульового проводу на клему котушки.

Встановлення перемички з клеми подачі на котушку

Приступаємо до комутації другого магнітного пускача

Тут варто пояснити, для чого він потрібен. Справа в тому, що більш потужний конденсатор ємністю 50 мкФ необхідний тільки в момент запуску електродвигуна, після чого він повинен відключитися. Якщо ж обидва конденсатора будуть працювати постійно, це призведе до неминучого нагрівання двигуна і його швидкого виходу з ладу. Однак він потрібен лише за умови, що сам електромотор досить потужний – понад 1 кВт. Саме такий і був встановлений у мене в гаражі (1,5 кВт). Тут же потужність 0,25 кВт. Подібний двигун можна запустити без другого конденсатора. Однак, моєю метою було показати підключення електромотора великої потужності, а отже, схему комутації пускового конденсатора необхідно показати.

Пусковий конденсатор ємністю 50 мкФ був знайдений у гаражі абсолютно новим, як і робітник – на 20 мкФ