Історія походження

Як і багато іншого, стежки прийшли до нас від древніх цивілізацій, литота тут не є винятком.

Це пояснюється тим, що прагнення людини вправно висловлювати свої думки – природне бажання.

Майстер гарної мови може впливати на натовп людей, керувати ними і спонукати до активної діяльності, використовуючи наповнені глибоким змістом пропозиції.

Саме слово, як каже Вікіпедія, походить від ін-грец. λιτότης і простота означає, малість, помірність. Наголос ставиться на другий склад, і, як в будь-якому іншому стежці, в литоте важлива гра слів, двозначність значень, яка забезпечує красу мови, переносне значення часто вживається в контексті, без якого пропозиція втрачає сенс.

Марк Тулій Цицерон, давньоримський оратор, говорив: “Слова, вжиті в переносному значенні, і слова змінені прикрашають мова, немов якісь зірки”. Розуміння істинності задуманого автором теж справа непроста, в такому випадку можна говорити і про активності слухача. Аналогія для сучасної людини – це сарказм, стьоб чи інші види гумору.

Так як наукове назва вихідного терміна знайома далеко не всім, наведу загальновідомі приклади: вірш зі шкільної програми з літератури Миколи Некрасова “Мужичок с ноготок” або закордонний варіант такого порівняння: “хлопчик з пальчик”.

Тепер ви переконалися, що з цим явищем ми зустрічаємося постійно, особливо в літературі.