Що таке епіфора: приклади з художньої літератури та способи її визначення

Щоб зробити текст більш цікавим і виразним, у літературі використовуються різні стилістичні фігури. Це спеціальні фіксовані звороти мови, які служать для посилення експресивності мовлення. Одним з них є епіфора.

Цей прийом застосовували у своїх творах багато поети та письменники. Він схожий з паралелізмом, але в російській мові використовується набагато рідше. Розповімо, що це за прийом, і наведемо приклади.

Що таке епіфора

Визначення звучить наступним чином. Епіфора – це повторення одних і тих же фраз, слів або навіть звуків у кінці фрази.

З грецької мови це слово перекладається як «додаток». Виходячи з визначення, можна здогадатися, що існує декілька видів даної фігури. Нижче наведені основні види і відповідні приклади речень.

Дивіться також:  Біографія Лермонтова – коротко найголовніше: хто це такий, які роки життя і доля поета

Основні різновиди:

Граматична – в кінці рядків повторюються одні й ті ж звуки, що є основою для ідеальної рими.

Риторична – це використання однієї і тієї ж рядки або цілої строфи. Такий прийом можна часто зустріти в поезії: автор повторює однаковий катрен на початку і в кільці вірші. Зазначимо, що таке використання призводить до створення кільцевої композиції, і твір набуває завершеність.

Лексична – повторення фрази або одного слова.

Семантична – прийом, при якому письменник використовує в кінці фрази синоніми.

Іноді важко визначити конкретний вид, адже використовується відразу кілька різних, що надає тексту ще більшу експресивність.