Антонім епіфори

Схожий прийом – це анафора, яка з грецької перекладається як «винесення». По суті, це антонім епіфори, оскільки слова повторюються вже на початку рядків або пропозицій. Збігаються і різновиди.

Як і епіфора, анафора ділиться на фонетичну і лексичну, тільки додається ще два види. Перший – морфемная анафора, при якій повторюються однакові частини слова (корінь, суфікс, префікс і інше). Прикладом можуть послужити такі рядки:

Є й синтаксична анафора, коли автор використовує однакові граматичні форми слова, наприклад, на початку кожного рядка вставляє дієслово 1 особи однини. Так задається особлива виразність мовлення. Приклад: Входжу я в темні храми, Свершаю бідний обряд (А. Блок).

Яскравий приклад анафори:

Анафора здатна поставити чіткий ритм твору, створити унікальну мелодію, лейтмотив, який врізається в пам’ять, акцентувати увагу на важливих для автора моментах і деталях.

Важливо! Цю стилістичну фігуру можна застосовувати в текстах різних стилів.

Коли одночасно використовуються анафора і епіфора, виходить прийом під назвою симплока (з грецької перекладається як «сплетіння»): «Звичні до степів – очі, Звичні до сліз – очі». (М. І. Цвєтаєва). Найчастіше приклади симплоки можна побачити у фольклорі:

Симплока включає кілька підвидів. Приміром, є синтаксична симплока:

Симплока або ж анаэпифора (інша назва) використовується і в наукових текстах для надання тексту логічності і послідовності:

«Крапка ставиться: 1) у кінці розповідного речення; 2) у кінці спонукального речення (В. Ф. Греків)».