Методи психотерапії

Психотерапевтичних методів існує так багато, що без підготовки в них легко заплутатися. Знайомі або друзі можуть розповідати про техніках, які допомогли їм або рекомендувати «свого» психотерапевта. Але фахівець не може бути компетентним в усіх питаннях – кожен психотерапевт, як правило, спеціалізується в сімейної, дитячої, кризової або якийсь інший терапії.

Одного методу, який був би ефективніше інших, не існує. Кожен гарний по своєму. Головне, розібратися в самих популярних методиках, щоб зрозуміти: куди з якими проблемами звертатися і чого чекати від терапії.

Когнітивно-поведінкова психотерапія звертається до свідомості, працює з думками і поведінкою. Терапевт на сеансах пояснює, звідки взялися проблеми клієнта, які думки або вчинки призвели до складної ситуації, дає багато домашніх завдань, виходить з клієнтом в місто для поведінкових експериментів.

Кому підійде когнітивна психотерапія? Того, хто налаштований швидко вирішити свою проблему, але не має наміру копатися в душі.

Гештальт-терапія фокусується на емоціях, давніх проблемах, прихованих бажаннях, переживання клієнта. Терапевт довго слухає, періодично задаючи питання: «Що ви відчуваєте в цей момент?». Він створює ситуації, які допомагають клієнту усвідомити, проявити і пережити свої почуття, вчить знаходитися «тут-і-зараз».

Кому підійде гештальт-терапія? Того, хто налаштований на тривалу терапію, опрацювання давніх проблем, непросту роботу зі своїми емоціями, хто не хоче «жити по-старому» і готовий ризикувати, пробуючи нові схеми поведінки.

Психоаналітична терапія більше спрямована на роботу з несвідомим. Метод допомагає знайти, усвідомити і знешкодити суть глибинної психологічної травми, виявити неусвідомлені бажання, призабуті або проігноровані фантазії. Психоаналітик більше слухає, ніж говорить, направляючи клієнта питаннями або коментарями.

Кому підійде психоаналіз? Тому, хто схильний до самоаналізу, любить розмірковувати, досліджувати внутрішній світ, а також може довго говорити. Але ось ті, хто налаштований на швидке вирішення проблеми, психоаналіз не допоможе – це все ж найтриваліший психотерапевтичний метод.

Тілесно-орієнтована психотерапія в відміну від «розмовних» методів призначена для роботи з тілом. Терапевт звертає увагу на тілесну сторону життя – на задоволення бути у власному тілі, розкріпачення, тілесні затиски, надіслані у відповідь на психоемоційні проблеми.

Кому підійде тілесна терапія? Тому, хто хоче навчитися розуміти своє тіло, зняти тілесні напруги і емоційні блоки. Але якщо клієнт не терпить чужих дотиків, такий терапевтичний метод йому протипоказаний.

Системна сімейна психотерапія за Хеллінгером більше схожа на спектакль, який клієнт спостерігає як би з боку або ж грає одну з ролей разом з іншими «акторами». Терапевт вивчає сімейні сценарії подружжя, підбирає учасників групи, допомагає клієнту проаналізувати сімейну ситуацію під час терапії, позбутися від повторюваних сімейних сценаріїв.

Кому підійдуть сімейні розстановки? Тим, хто готовий спробувати досить сміливі методи терапії, хоче покращити стосунки в парі, навчитися розуміти дітей і батьків.

Крім традиційно популярних методів терапії є неординарні або навіть шокують. Наприклад:

• Секс-терапія поцілунками – допомагає позбутися страху взаємин або проблем в сексуальній сфері.
• Терапія групового оголення Поля Биндрима – допомагає розкрити внутрішні таємниці, зміцнити довіру та відкритість учасників оголення.
• Гіпнотерапія – допомагає проникнути в підсвідомість, поміняти негативні установки на позитивні.
• Терапія наготою, при якій оголений терапевт особисто або онлайн «лікує» клієнта своєю наготою (без інтим-послуг).

Яку терапевтичну техніку вибрати, кожен вирішує для себе. Але при виборі терапії потрібно враховувати ще один важливий момент – особистість самого психотерапевта. Контакт психотерапевта і клієнта – один з важливих і необхідних компонентів успішної психотерапії. Іноді в кабінеті клієнт озвучує такі таємниці, про які боявся зізнатися навіть собі самому. Тому без довіри і відчуття безпеки починати терапію навіть не варто.