Що варто знати перед відвідуванням психотерапевта

Психотерапія – неспішний процес, що вимагає вкладень часу, грошей і душевних сил, так що вплутуватися в терапію «наскоком» просто не має сенсу. Відсутність результату посилить незадоволення і в кращому випадку призведе до пошуку іншого терапевта. В гіршому – викликає стійку недовіру до будь-якої психотерапії та «психологам-шарлатанів».

До початку спільної роботи краще відразу ж розпитати терапевта про його досвід роботи з подібними проблемами, спеціалізації, практичних навичках, особистої терапії – все це відкрита інформація, яка не може бути таємницею для клієнта. Крім цього є загальні правила, за якими працюють досвідчені психотерапевти.

Отже, психотерапевт:

1. Не виписує рецептів

Рецептів на медпрепарати психологи не радять – не мають на це права. Але мова не тільки про це. Жодних готових рецептів або порад на тему «як правильно поступити в цій ситуації» або «зроби, як я кажу, і життя налагодиться» чекати не варто – їх не буде, навіть якщо клієнт буде наполегливо їх вимагати (а що, адже гроші уплочены).

Мета психотерапевта – допомогти клієнту знайти «просідаючі» частини життя, розглянути проблему під різними кутами, проаналізувати свої помилки, а також розповісти про стратегії, які допомагають справлятися з апатією, депресією, тривогою. Але ніяк не зняти з клієнта відповідальність за якесь рішення, виправдати його вчинок, відпустити гріхи.

2. Може дати домашнє завдання

Психотерапія не обмежується часом сеансу – це вся внутрішня робота, яка походить від зустрічі до зустрічі. Причому не просте перегортання конспекту лекцій, а практична душевна праця в поті чола. І в цьому немає нічого неординарного. Як неможливо навчитися грати на піаніно без щоденної практики, так само неможливо розібратися з пристроєм своєї свідомості і несвідомого через 1 -2 години в тиждень.

Звичайно, психотерапевт не може клієнта змусити робити щось: наприклад, поспостерігати за собою під час сварки або записати всі дитячі образи. Це йому й не потрібно. Але він повинен пояснити клієнту сенс його домашньої роботи, розібратися з внутрішнім опором (чому це я повинен робити?), а після обговорити результат, дати зворотний зв’язок, розпитати клієнта про його переживання поза кабінету психолога.

3. Наполягатиме на дотриманні правил

Звичайно, психотерапія не може проходити проти волі, не за запитом або не в інтересах клієнта. Але правило «клієнт завжди правий» тут діє тільки до певних меж, які визначаються заздалегідь прописується в контракті. Більш того, якщо клієнт вважає свою думку єдино правильним, ігнорує правила, хамить чи веде себе некультурно, то сам психолог може відмовити в допомозі.

Більшість правил стосуються дисципліни. Наприклад, якщо клієнт запізнився на сеанс, то робота йде тільки залишився, а оплата не зменшується. Або якщо клієнт попередив про скасування сеансу менше, ніж за кілька годин, то все одно вносить оплату за невдалу зустріч. Але бувають і інші правила. Наприклад, коли клієнт не розуміє сенс якогось завдання терапевта і прямо звинувачує його в дурості або некомпетентності. Як правило, в таких випадках спільна робота припиняється.

4. Може не дізнатися клієнта на вулиці

Конфіденційність – правило номер один. Ні за яких обставин психолог не обговорює справи своїх клієнтів з друзями, з рідними або з іншими клієнтами, не розшукує сторінки клієнтів в соц мережах. Правда, він може обговорити складний випадок у вузькому колі колег або на сеансі супервізії. Але в цьому випадку діють правила конфіденційності.

Якщо ж психолог зустрінеться з клієнтом на вулиці, в кінотеатрі або в ресторані, він не привітається першим – це все теж дотримання конфіденційності. Але відповість, якщо клієнт першим привітається. Якщо психотерапевт хоче використовувати випадок з практики для публікацій або вести запис сеансів, то повинен отримати письмову згоду клієнта і зберігати свої записи в захищеному від третіх осіб місці.

5. Допомагає, не маючи аналогічного болючого досвіду

Від клінічних психологів і психіатрів психотерапевт відрізняється тим, що сам регулярно проходить терапію в якості клієнта. Це називається супервізія і клієнт завжди може запросити терапевта про кількість супервизорских годин. Індивідуальна або групова психотерапія потрібна терапевта для того, щоб опрацювати свої проблеми і не переносити їх у взаємини з клієнтом. Крім цього супервізія допомагає позбавитися від негативу, отриманого під час роботи з клієнтом.

Але от переживати аналогічні особисті трагедії терапевта не обов’язково. По-перше, особисті проблеми опрацьовуються на супервізії. По-друге, особисті переживання можуть тільки посилити хвилювання клієнта і перетворити терапію в обговорення.

6. Не буде спеціально шукати у клієнта розлади

Рішення піти на терапію – дуже сміливий вчинок. Зізнатися, що не може впоратися самостійно, попросити про допомогу – таке рішення може прийняти адекватна людина, яка усвідомила свою потребу. І у терапевта немає бажання або цілі довести зворотне.

Якщо ж у клієнта виявиться особистісний розлад, терапевт може порадити психіатра. Але він не стане «повідомляти куди треба» або ставити клієнта на психіатричний облік. Це також заборонено правилами конфіденційності.