Можливі «побічні» ефекти від психотерапії
В мережі є маса інформації про користь психотерапії. Але у більшості ліків є свої побічні ефекти і психотерапевтичне лікування не виняток. За результатами опитування британських психологів майже 6% минулих психотерапію повідомили про «тривалих негативних ефектах». Пояснити причини негативного впливу вчені поки не можуть. Але можуть попередити про можливі побічні ефекти.
Перший час душевний біль може стати сильнішими
Тіло і мозок – це особистий склад проблем і негативних переживань, які накопичувалися тривалий час. Але варто копнути глибше і всі душевні рани заболять з новою силою. Іноді біль настільки сильна, що клієнт вирішує перервати терапію. Але саме цього робити не варто. Краще прожити травматичну ситуацію в безпечному просторі кабінету і в присутності терапевта, ніж знову маскувати біль табличкою «нічого не сталося».
Рідні, друзі, знайомі перестануть вас дізнаватися
Психотерапія вчить відстоювати свої кордони, висловлювати свою думку, аналізувати свої вигоди і озвучувати їх перед оточуючими. Клієнт після терапії виявляє, що не зобов’язаний підкорятися кому-небудь, звітувати у своїх почуттях або робити деякі речі, які він просто не хоче робити. Це дратує оточуючих. Вони можуть дивуватися, обурюватися, оголосити терапевта сектантом. З часом все узгоджується. Але на це піде чимало місяців і нервів.
«Освічений» клієнт може намагатися лікувати оточуючих
Коли розумієш свої старі помилки, приходить бажання «нести істину в маси». Психологи жартома називають таке бажання «синдромом перелеченного клієнта». Але насильно вирішити чужі неможливо. Так що якщо вчасно не стриматися, можна нарватися на негатив або навіть посваритися зі знайомими.
Можна впасти в залежність від терапії
Коли почнуться перші зміни, дійсно, клієнт може захотіти більшого: піти на групову терапію, відвідувати майстер-класи або тренінги, отримати додаткову освіту. Добре це чи погано – однозначної відповіді немає. Ризик є в іншому: клієнт відвикає вирішувати свої проблеми самостійно, оскільки завжди шукає опору в терапевта. Важливо вчасно відстежити таку залежність і піти у вільне плавання.
Є ризик закохатися у психотерапевта
Під час сеансів терапевт уважно слухає, киває, не критикує, не допускає жартів, тактовно радить – загалом, здається майже ідеальним. З часом у клієнта може виникнути закоханість, бажання подружитися зі своїм терапевтом. Це не заборонено психотерапевтичної етикою – під забороною тільки сексуальні відносини. Але терапевта належить бути чуйним і уважним – це його робота. А дружба або відносини можуть роботі пошкодити. На жаль.
Психотерапія – це спільна робота в парі психотерапевт-клієнт, спрямована на внутрішню трансформацію клієнта. Причому простого присутності клієнта на терапії недостатньо, йому потрібно самому захотіти змінитися, активно брати участь в терапії, працювати над собою, вивчати психологію. Тому що ніякі гроші не зможуть насильно зробити людину щасливою.
