Якщо життєва проблема турбує, а рішення не приходить навіть після довгих роздумів і розмов з друзями, допоможе психологічне консультування. Ми зібрали інформацію для тих, хто хоче розмежувати поняття консультації та терапії, побільше дізнатися про методи роботи психолога-консультанта і вибрати для себе зручний формат зустрічі.
Що таке психологічне консультування
Психологічне консультування — це одна з форм психологічної допомоги психічно здорового клієнта в складній життєвій ситуації. Можна назвати це «швидкою психологічною допомогою», покликаної вирішити локальну душевну біль тут-і-зараз. Тому завдання психологічного консультування – не «глибоке занурення» в ментальні проблеми, не тривале лікування розладів, а оперативна робота з деструктивними формами спілкування, корекція і вироблення нових форм поведінки, планування дій клієнта.
Психологічне консультування тісно взаємопов’язане з психотерапією. Наприклад, одноразова психологічна консультація може призвести до короткострокової психотерапії або необмеженої у часі психотерапевтичної роботи. Або ж клієнт після опрацювання всіх проблем психотерапії, може звертатися до психотерапевта за консультацією щодо наболілого питання.
Поділ терапевтичного та консультаційного напрямків у психології досить умовне, але воно є.
Відміну від психотерапії психологічного консультування
Психотерапія | Психологічне консультування |
---|---|
До психотерапевта приходять з запитом: «Все погано, допоможіть…» | До консультанта приходять з запитом: «Є проблема, допоможіть розібратися». |
Психотерапевт виступає в ролі Батька, Утішителя або Мудреця. | Психолог виступає в ролі Дорослого Співрозмовника або Ділового Партнера. |
Фокусується на внутрішньоособистісних проблеми. | Направлено на проблеми взаємодії особистості з соціумом. |
Передбачає особисте спілкування (принаймні, на початку роботи). | Може проводитися очно, по телефону, анонімно, в режимі відео-консультації, листування в чаті, листування по електронній пошті. |
Від початку і до кінця працює з одним клієнтом. | Бувають особисті консультації або спільні сеанси з партнером, дітьми, друзями |
Робота в основному крутиться навколо почуттів, емоцій, переживань, сумнівів. | Робота стосується конкретних дій, рішень, планів. |
Звертається до несвідомого, чуттєвого сприйняття. | Звертається до свідомості, інтелекту, раціонального мислення. |
Звертається до минулого. | Концентрується на сьогоденні і майбутньому. |
Проходить в уповільненому темпі, можна сказати, напомацки. | Проходить енергійно, з обговоренням варіантів вирішення намічених планів. |
Закінчується загальним поліпшенням стану клієнта. | Закінчується конкретними висновками, вирішенням питання. |
Частіше орієнтована на десятки сесій протягом декількох років. | Спочатку орієнтоване на 5-6 сесій. |
Консультаційний напрям в психології виник у відповідь на потреби людей без клінічних порушень, але з конкретними життєвими проблемами. Наочний приклад психологічного консультування – розмова по телефону довіри. Людина з особистою трагедією розмовляє з анонімним психологом, якого він ніколи не бачив. Психолог в свою чергу намагається знайти контакт і вибудувати розмову так, щоб вирішити клієнтський запит. У середньому консультація триває від півгодини до 4-6 годин і в більшості випадків мова йде про особистісні протиріччя.
Етичний кодекс в роботі психолога
Консультативний вид психологічної допомоги спочатку будувався на клієнт-центрованої гуманістичної психотерапії Роджерса К.. Поступово він увібрав моделі взаємодії з когнітивно-поведінкової терапії, гештальттерапії, сімейних розстановок, транзактного аналізу. Серцевиною напряму вважається «консультативна взаємодія», при якому клієнт з допомогою психолога вчиться вирішувати проблеми, спираючись на свої сильні сторони і внутрішні ресурси.
Під час спільної роботи психолог-консультант стає для клієнта своєрідним психологічним дзеркалом, яке, як і звичайне, допомагає «привести себе в порядок». Крім цього «дзеркало» дає можливість розглянути себе з боку, сфокусуватися на проблемі, перенаправити роботу від скарги через бажання до виконання. Але все це – не звичайна розмова двох хороших друзів, а коректна робота психолога згідно з етичним кодексом.
Як зрозуміти, що психолог-консультант слід етичним кодексом:
- Виявляє доброзичливо-безоціночне ставлення. Не засуджує, не обурюється, але допомагає клієнтові відчути себе комфортно під час прийому.
- Не дає конкретних порад. Психолог звертає увагу, підказує, допомагає, скеровує, але не дає готових інструкцій до дії.
- Гарантує анонімність. Будь-яка інформація, отримана під час роботи, не може передаватися приватним особам або державним організаціям без згоди клієнта.
- Розділяє відносини з клієнтом всередині і поза кабінету психолога. Консультування родичів, знайомих знецінюється через упереджене ставлення в парі клієнт-терапевт.
- Орієнтується в роботі на клієнтські цінності. Терапевт відштовхується не від знання «правильно/неправильно», а працює в інтересах клієнта.
Види психологічного консультування
Консультування буває професійним, діловим, організаційних, педагогічних, промисловим, релігійним, репродуктивним. За статистикою звернень найпопулярніші – особиста і кризова сімейна консультація. Сімейне консультування ділиться на декілька напрямів: робота з подружжям, батьками і дітьми, рекомендації у зв’язку з розлученням і вступом у шлюб, у зв’язку з народженням дитини.
Залежно від поставленого завдання психолог-консультант приділяє більше уваги:
- Проблеми клієнта. Акцент робиться на аналізі зовнішніх причин проблемної ситуації. Мета роботи – сформувати у клієнта здатність до адекватних дій, навчити технік самоконтролю.
- Особистості клієнта. Акцент робиться на особистих установках, спровокували неприємну ситуацію. Мета роботи – допомогти клієнту заглянути вглиб себе.
- Рішення запиту. Акцент робиться на пошуку і внутрішніх ресурсів клієнта, але без звернення до почуття провини. Мета роботи – розширити його уявлення про свої сильні сторони і активувати свій потенціал.
Формат зустрічі і акценти вибираються по ходу розмови.
Як проходить психологічне консультування
Клієнт приходить до психотерапевта зі своєї особистої, унікальною болем. Але на першу консультацію більшість людей призводить одне загальне утруднення: неможливість відверто поспілкуватися з розумним співрозмовником і отримати адекватний погляд з боку. Родичі або друзі готові допомогти, але вони виявляються настільки втягнутими в особисті проблеми клієнта, що не можуть розмірковувати про них відсторонено. Іноді у близьких просто немає потрібних знань або досвіду, щоб розкласти по поличках проблему чи дати слушну пораду.
Можливість виговоритися допомагає клієнту краще структурувати свій запит, а в окремих випадках – самостійно знайти рішення. Щоб направити розмову в потрібний бік і максимально розговорити співрозмовника, терапевти застосовують додаткові техніки психологічного консультування:
- Відкритий питання: дає можливість зосередити увагу на особистому досвіді, задати напрямок роздумів.
- Невербальне вплив: підбадьорливі жести, кивок голови, нахил тулуба – спонукають співрозмовника до більшої відвертості.
- Підтримка: розповідь про особистому досвіді для підтвердження висловлених почуттів чи відносин.
- Рефлексивне слухання: передбачає активне переживання разом з клієнтом.
- Емпатія: встановлення довірчих відносин і позитивної психологічної зв’язку в парі клієнт-психотерапевт.
- Фокусування: з його допомогою консультант підводить співрозмовника до конкретної проблеми, не дає піти у роздуми.
- Інформація: розповідь про когнітивні викривлення, механізми, причини, стадіях різних психологічних явищ.
- Зворотній зв’язок: показує клієнту, як він виглядає з боку, як її сприймають оточуючі.
- Конфронтація: демонстрація протиріч, розбіжностей в клієнтському оповіданні.
- Пошук альтернатив: міркування про можливі шляхи вирішення проблеми, аналіз прийнятого рішення.
Додатково можуть використовуватися спеціальні завдання чи вправи з різних психотерапевтичних напрямків, які змінюють хід бесіди і допомагають клієнту глибше зануритися в проблему. Наприклад, техніка «порожнього стільця», «контракт з самим собою», «розмова з померлим родичем». Психолог-консультант орієнтується на характер клієнтського запиту, потім вибирає завдання і конкретну техніку.
Як вибрати психолога для першої консультації
Правило «чим дорожче, тим краще» тут не працює. Є чимало служб безкоштовної психологічної допомоги, де консультують психологи з десятирічним досвідом роботи. Одночасно існує величезна кількість сайтів, де під знаком «психологія» працюють колишні інженери, архітектори, вчителі. І беруть за консультації чималі гроші.
В результаті клієнт сам визначає підйомну вартість консультації і шукає фахівця.
На що звернути увагу при виборі терапевта?
- Освіту. Надзвичайно важливий фактор. Одна справа – сертифікат про перепідготовку, інше – диплом медика, психолога, курси перепідготовки, членство в асоціаціях.
- Досвід. Безпосередньо пов’язаний з освітою. Крім теорії важливий накопичений фактичний матеріал, знання про життєвих ситуаціях, роки вислуханих людських історій.
- Супервізія. Психолог-консультант сам звертається до психотерапевта, щоб отримати зауваження по роботі, скинути накопичені емоції, обговорити труднощі. Без цього він не зможе працювати.
- Відгуки та рекомендації. Мають значення не «накручені» лайки і проплачені відгуки, а коментарі реальних клієнтів або сарафанне радіо.
- Напрямок. Є загальноприйняті і специфічні техніки консультування. Комусь важливо, щоб його вислухали. Інший хоче, щоб його підбадьорили. Вирішувати клієнту.
Сьогодні онлайн-спілкування з психологом перестало бути чимось екзотичним. Враховуючи завантаженість клієнтів і великі відстані, онлайн-допомогу достатньо ефективна. Якщо передбачається онлайн-консультація, до психолога висуваються додаткові вимоги:
- Достатній досвід спілкування в мережі за особистим і робочим питань.
- Досвід особистої терапії в онлайн-форматі.
- Вміння однаково ефективно працювати з відео — та аудіоінформацією.
- Хороші навички користувача (знання програм, технічна допомога в установці програм).
Оплата за онлайн-консультацію проходить до сеансу, тому вибирати терапевта потрібно скрупульозно.
Психологічне консультування має додатковий аргумент у свою користь: у перший раз можна записатися не на психотерапію, а всього лише на консультацію. Людям з упередженням проти «мозгоправов» це допоможе подолати внутрішній бар’єр і звернутися за допомогою, коли вона потрібна. Тому що іноді головна причина приходу на консультацію – лише вершина айсберга, розглянути якого можна тільки за допомогою психотерапії.