Культ сексу в рекламі, кіноіндустрії, мистецтві, сучасній літературі призвів до того, що платонічна любов здається чимось нереальним. І вона сприймається або як міф, або як відгомін застарілих звичаїв. Але що, якщо такий вид почуттів дійсно існує? Якими властивостями він володіє? Хто і за яких умов може побудувати платонічні відносини?

Що таке платонічна любов?

Платонічна любов — це різновид тривалих глибоких почуттів, заснованих тільки на духовній близькості, за винятком фізичного контакту. Однак ставлення до неї та її визначення не можна назвати однозначними. Зокрема, відкритими залишаються два питання.

• У таких відносинах передбачається повна відсутність тактильного контакту (в тому числі і поцілунків, обіймів) або тільки статевого акту, петтінгу, прелюдії?
• У закоханих відзначається повна асексуальність (відсутність сексуального бажання)? Партнери свідомо намагаються пригнічувати статеве збудження або використовують альтернативні способи задоволення?

На жаль, однозначних відповідей немає. Почасти це пов’язано з тим, що дана тема не особливо популярна у сучасній психології взаємин. З іншого боку, першовідкривачем ідеї став філософ, а не психолог. Їм був Платон — давньогрецький мислитель, ім’я якого і стало основою назви.

Він вважав, що існує два різновиди любові — небесна і тілесна. Перша — і є платонічна. Вона височіла їм до рівня божественної, просвітленої, істинної. Друга ж була земним відображенням першої і підкріплювалася тваринними інстинктами. При цьому Платон вважав, що духовна близькість може існувати виключно між чоловіками. А от жіноче призначення, на його думку, обмежувалося лише продовженням роду.