Етичний кодекс в роботі психолога

Консультативний вид психологічної допомоги спочатку будувався на клієнт-центрованої гуманістичної психотерапії Роджерса К.. Поступово він увібрав моделі взаємодії з когнітивно-поведінкової терапії, гештальттерапії, сімейних розстановок, транзактного аналізу. Серцевиною напряму вважається «консультативна взаємодія», при якому клієнт з допомогою психолога вчиться вирішувати проблеми, спираючись на свої сильні сторони і внутрішні ресурси.

Під час спільної роботи психолог-консультант стає для клієнта своєрідним психологічним дзеркалом, яке, як і звичайне, допомагає «привести себе в порядок». Крім цього «дзеркало» дає можливість розглянути себе з боку, сфокусуватися на проблемі, перенаправити роботу від скарги через бажання до виконання. Але все це – не звичайна розмова двох хороших друзів, а коректна робота психолога згідно з етичним кодексом.

Як зрозуміти, що психолог-консультант слід етичним кодексом:

• Виявляє доброзичливо-безоціночне ставлення. Не засуджує, не обурюється, але допомагає клієнтові відчути себе комфортно під час прийому.
• Не дає конкретних порад. Психолог звертає увагу, підказує, допомагає, скеровує, але не дає готових інструкцій до дії.
• Гарантує анонімність. Будь-яка інформація, отримана під час роботи, не може передаватися приватним особам або державним організаціям без згоди клієнта.
• Розділяє відносини з клієнтом всередині і поза кабінету психолога. Консультування родичів, знайомих знецінюється через упереджене ставлення в парі клієнт-терапевт.
• Орієнтується в роботі на клієнтські цінності. Терапевт відштовхується не від знання «правильно/неправильно», а працює в інтересах клієнта.