Інтриган і перебіжчик

Військові дії з короткими перемир’ями тривали близько трьох років. За цей час Іван кілька разів перебігав з одного табору в інший. Нарешті, влітку 1189 р. стало ясно, що Генріх програв війну. Він мужньо вислухав принизливі вимоги і погодився їх виконати.

Попросив тільки, щоб імена всіх перейшли на бік Річарда і короля Франції баронів, були зачитані йому. У списку зрадників першим стояло ім’я Іоанна. Підступність молодшого сина стало останньою краплею. Хворий король, покинутий усіма, помер через кілька днів липневим днем 1189 р.

Через два місяці Іван одружився на троюрідній сестрі Ізабеллі Глостер.

Після смерті батька англійську корону отримав Річард. Однак він вважав за краще Аквітанію, яку палко любив, тому проводив там більшу частину часу. Англія ж була для нього джерелом отримання грошей.

Хоча Річард знав про непостійність Іоанна, він все-таки надав йому довіру, пославши втихомирювати повстання в Уельсі. А перед відправкою в Третій Хрестовий похід додав до його володінь графство Девон. Іоанн в результаті отримав повний контроль над заходом Англії.

Річард був відсутній близько трьох років, протягом яких Іван намагався користуватися обставинами, що склалися. Він просував свої інтереси, нацьковуючи один на одного прихильників брата і його супротивників. Не гребував брати хабарі і навіть мав намір укласти союз з французьким королем. І тільки втручання матері і прелатів, які погрожували відібрати його замки, зупинило Іоанна.