Син проти батька, брат проти брата

На початку 70-х рр. XII століття три старших брата Івана, підбурювані матір’ю, підняли проти батька заколот, вимагаючи реальної влади у виділених їм володіннях. Король не поспішав нею ділитися, відчуваючи себе ще повним сил.

Під час однієї з військових кампаній раптово помер від хвороби старший з братів, Генріх (1183 р.). А оскільки батько любив Івана, то, незважаючи на його провал в Ірландії, запропонував Річарду, який повинен був успадковувати англійську корону, відмовитися від Аквітанії на користь свого «безземельного» брата.

Це неймовірно розлютило Річарда. Він не тільки навідріз відмовився, але і, об’єднавшись з французьким королем, виступила в новий похід проти власного батька.

Генріх, зі свого боку, порадив Іванові силою зброї відібрати герцогство. Разом з іншим братом, Жоффруа, Іван виступив у похід. Очікуваного результату не приніс, і батько спробував примирити трьох синів, викликавши їх для цієї мети в Англію. Але міжусобиці всередині сім’ї Плантагенетів тривали.

Коли ж у 1186 р. на турнірі загинув Жоффруа, з цього часу англійський трон вже не здавався Іоанну недосяжним. На шляху до нього він виступав у союзі з батьком, то, якщо йому це було вигідно, безсоромно зраджував його, переходячи на бік Річарда.