Англійська «конституція»

1214 рік увійшов в історію Англії як рік прийняття Великої хартії вольностей. Почалася взимку війна закінчилася тим, що Іванові довелося визнати монарха Франції государем всіх континентальних володінь, що належали раніше Плантагенетам. Військові невдачі і самовладдя короля привели до заколоту англійської знаті і лондонців.

Іван, рятуючись, сховався в Тауері, звідки влітку 1215 р. перебрався по Темзі в Віндзор. Після обговорення, яке проходило під тиском повсталих баронів, він змушений був підписати та скріпити своєю печаткою Велику хартію вольностей. В історію Європи це був перший документ, у якому узаконювалися деякі громадянські свободи і права. По суті, хартія обмежувала самовладдя, свавілля і грубу силу монарха. З цієї точки зору, її можна назвати попередницею майбутніх конституцій.