Гештальт терапія допомагає жити тут і зараз, усвідомлювати і приймати своє тіло, розібратися з дитячими образами, незакінченими відносинами і самотністю. Але головне, вона необхідна не тільки людям з депресіями або тривожними розладами. Це нормальна практика для того, щоб поправити ментальне здоров’я. А плутанина виникає через нерозуміння принципів психотерапевтичного підходу.

У статті розповідаємо про способи відрізнити грамотного гештальт терапевта від дилетанта, специфіку роботи та розроблених проблеми. Розкриваємо плюси та мінуси терапії. Наводимо приклади вправ для кожної з чотирьох стадій перерваного контакту.

Що таке гештальт терапія

Гештальт терапія — це гуманістичний напрямок у психотерапії, побудовану на клієнтському переживання контакту зі своїм внутрішнім «Я», зі своїм оточенням і з терапевтом. Гештальт терапія фокус з утримання (заявленої або обговорюваної теми) на сам процес (що відбувається тут-і-зараз). Акцент робиться на клієнтських почуттях і відчуттях в даний момент, а не на згадці про минуле або фантазії про майбутнє.

Якщо описати ідеальний результат терапії одним терміном – це усвідомлення. Усвідомлювати – значить з увагою ставитися до своїх відчуттів, переживань, потреб, брати на себе відповідальність за свої думки, емоції, вчинки, зроблене і незроблене. Послідовники гештальт підходу впевнені: якщо прийняти на себе відповідальність за своє життя, можна вирішити більшість проблем.

Гештальт терапія:

• Вимагає від клієнта повного довіри до терапевта навіть у випадках, коли техніки виглядають дивними або дуже дивними (наприклад, під час сеансу проводяться «пробні» похорон клієнта).
• Вимагає від терапевта високого рівня підготовки, емпатії, особистісного присутності, дбайливого ставлення до внутрішнього світу клієнта, достатнього життєвого досвіду.

У гештальт підходу особистість людини бачиться багатовимірний, не тільки як сума духовних, душевних і біологічних характеристик. Підхід концентрується на ідеї психологічного здоров’я – гармонійної, цілісної роботи та взаємодії життєво важливих систем людини, відсутності внутрішніх блоків, задоволення значущих потреб. Головний показник фізичного і психічного здоров’я – це здатність організму до саморегуляції.

Ці два переконання пояснюють базові положення гештальт-підходу:

• Функція саморегуляції нічим не може бути адекватно замінена.
• Робота системи саморегуляції неможлива без взаємодії з навколишнім середовищем.