Фрейд табу і амбівалентність.

Зигмунд Фрейд (06.05.1856-23.09.1939) у своїй книзі «Тотем і табу» розглядає табу породження амбівалентності. Амбівалентність – це подвійність почуттів по відношенню до чого небудь. Отримавши жорсткий заборона, людина з одного боку відчуває священний трепет, з іншого – нестримне бажання його порушити.

Фрейд прив’язує поняття табу до теми психоаналізу, дослідження несвідомої частини душевного життя персональної і колективної психіки. В своїх роботах він описує людей, що самі створили собі жорсткі табу і слідують їм не гірше полінезійських дикунів. Фрейд навіть ввів поняття «хвороба табу» – нічим не обґрунтовану хворобливу нав’язливість, яка призводить до нескінченних суперечок із самим собою, нервозності і нав’язливих ритуалів.

Причому необґрунтовані заборони певною мірою заразні, вони можуть передаватися від людини до людини і захоплювати великі групи людей. Найбільш частим проявом цієї хвороби є табу на дотики, і як наслідок – нав’язливий ритуал нескінченних обмивань.

В сучасному психоаналізі поняття табу більше досліджується в сексуальній сфері. Але є й інші прояви внутрішніх заборон. Наприклад, багато хто з нас неусвідомлено забороняють собі ті чи інші дії, думки, емоції, вчинки і навіть не здогадуються, що вони продиктовані внутрішніми табу.