Полювання на князя Безухова

П’єр, стоячи біля хворого батька, відчував себе самотнім і нікому не потрібним. Утворилися дві протиборчі партії, князя Василя і Друбецкой, вступили в сутичку за спадщину. Помираючий князь Безухов встиг послати особисто імператору прохання про те, щоб єдиним спадкоємцем і сином визнали П’єра. Відразу молодий пан отримав титул графа і величезний статок.

Навколо багатого нареченого почалися інтриги. Князь Василь під прикриттям турботи про юнака, присвоює собі його доходи, підсилає до нього підступну дочка Елен з метою одружити нерозторопного багатія. Кокетка миттю зачаровує П’єра, розпалює в тілі чоловіка пристрасть, доводить його до стану єдиного бажання – володіти дівчиною.

Здоровий глузд утримував Безухова від пропозиції руки і серця, але моторні батько і без того оголосив про заручини. Розумний і порядний П’єр Безухов багато разів пошкодував про свій необдуманном шлюбі. Лев Толстой, мав сміливість засуджувати лицемірство і бездушність царського двору.