Одним з творів російської літератури XIX століття є поема «Мертві душі». Історія створення «Мертвих душ» цікава, як і сама книга. Задум, ідея, перші задуми і підсумкове завершення підкреслює талант письменника. Його вміння переглянути підхід до історії, прагнення представити реальні факти художньою мовою дивували сучасників і вражають читачів нашого часу.

Задум і початок роботи

Ідеєю сюжету «Мертвих душ» з Н.В.Гоголем поділився А. С. Пушкін. Поет хотів написати звичайну віршовану поему, але вирішив, що тема ближче Гоголю. Цікавий задум, за словами А. С. Пушкіна, він не віддав би іншому, але після «Ревізора», котрий висміяв так яскраво типи російського панства, поет вважав, що характери скупників вийдуть з-під пера Гоголя яскравіше. В «Авторській сповіді» Гоголь пише, що сюжет дозволяє
«…об’їздити разом з героєм всю Росію і вивести безліч найрізноманітніших характерів».
Робота починається в 1835 році в Петербурзі. Сюжет відразу починає розтягуватися на довгий роман. Автор підкреслює – «довгий». Перші 2 томи – це показ похмурою і аморальною життя провінційної Росії. Головний персонаж – породження епохи цинізму і бездушшя. Третій том – відродження Русі. Класик розуміє, що зможе показати Русь тільки з одного боку. Він шукає серед городян «ябедника». У 1836 року Микола Васильович виїздить за кордон. Над текстом книги він працює в Парижі, в Римі. У листах до друзів Гоголь повідомляє, що текст довелося переробити, з’явився в голові план величезного оригінального сюжету. Класик впевнений, що з-під його пера виходить перша порядна річ. Чернетка поеми готовий до 1839 року.