Щоб текст був виразним, глибоким і цікавим для прочитання, автори використовують при написанні засоби художньої виразності. Сьогодні мова піде про те, що таке порівняння в літературі.

Визначення

Порівняння в літературному творі — це засіб художньої виразності, що допомагає посилити значення дії, предмета чи події.

Мета полягає в розкритті особистості персонажа або події, його глибинних мотивів. Роль порівняння визначає автор.

Головна риса – використання прийменників: наче, як, ніби, точно, схожий на, точно, як ніби, подібно до того. Порівняльну конструкцію легко виявити завдяки приводами.

Тепер дамо визначення, що таке порівняння в українській мові. Так іменується стилістичний прийом уподібнення одного предмета до іншого, з виділенням їх загального сенсу. Роль порівняння в творі досить значуща.

Порівняльні звороти допомагають авторові глибше розкрити, а читачеві — зрозуміти людську природу, переживання і дії героїв. Одушевлений об’єкт може ставитися на одну грань з неживим і навпаки.

Зверніть увагу! Порівняння в художньому тексті часто використовуються для більш глибокого розуміння персонажа, його помислів, характеру і намірів.

Літературні приклади

Наведемо приклади порівнянь з творів, написаних у віршах.

«Бачите спокійний – як! Пульс небіжчика» («Хмара в штанях», Ст. Маяковський).

В даному випадку автор порівнює почуття ліричного героя з пульсом небіжчика. Пульсу у небіжчика немає, тому поет показує, що звістка про заміжжя вбиває ліричного героя, так як далі для нього життя немає.

«Я був як кінь загнана в милі, пришпорена сміливим наїзником» («Лист до Жінки», Єсенін С.)

«Кінь у милі» — ідіома, що підкреслює суєту і активні дії людини, що приносять йому тільки стрес і втому. В даному випадку стежок використаний, щоб показати ліричного героя, який жив у шаленому ритмі, на межі життя і смерті.

Його емоції і почуття піддавалися сильним ударам від героїні, якій присвячено вірш. В даному випадку жінка – сміливий наїзник, який не боїться вбити коня, продовжуючи на ній скакати (образно), тобто продовжуючи грати на почуття ліричного героя.

«-Тому, що я терпкою печаллю, Напоїла його доп’яна» («Стисла руки під темною вуаллю», А. Ахматова)

Тут Ахматова показує ступінь емоційного вибуху ліричного героя, який позначений у вірші займенником «він». Напоїла доп’яна – вибила з рівноваги своїми словами. Коли людина п’яна, він себе не контролює і може робити спонтанні дії, те ж відбулося з ліричним героєм:

«Як забуду? Він вийшов, хитаючись..»

Героїня йому сказала щось, що стало серйозним ударом і змусило покинути приміщення «хитаючись», з викривленим болісно ротом. Епітети «вийшов хитаючись» і «болісно скривився» підкреслюють вищевказане.

«І цариця над дитиною, Як орлиця над орленком» (казка про царя Салтана А. С. Пушкін)

Пушкін показує серйозне і трепетне ставлення до цариці своїм дітям. Орли відповідально підходять до дітей, починаючи з вибору партнера, закінчуючи гніздом і вихованням.

«Я в розчулення, мовчки, ніжно Милуюся вами, як дитя!» («Визнання», А. С. Пушкін)

Діти – щирі і чисті люди. Їх мозок ще не зганьбили поганими думками, нечистими намірами і пошуком вигоди. Коли вони радіють або чимось захоплюються, то настільки безпорадно прекрасні у своєму прояві почуттів, що це неможливо не помітити. В даному вірш ліричний герой відчуває настільки сильні і чисті почуття, що він піддається порівнянні з дитиною.

«А мова-то говорить, Наче річенька дзюрчить.» (казка про царя Салтана А. С. Пушкін)

Дзюрчання річки заспокоює, хочеться слухати безкінечно. Таким порівнянням А. С. Пушкін підкреслює красиву і складну мова, якою можна заслухатися.

А тепер наведемо приклади порівнянь в літературі. Візьмемо для цього знаменитий роман «Війна і Мир» Льва Толстого.

«Заводила рівномірну, пристойну розмовну машину».

Лев Миколайович наочно демонструє, що таке порівняння в літературі – цей прийом у романі-епопеї зустрічався практично на кожній другій сторінці. В даному випадку Ганна Павлівна Шерер піддається порівнянні ні з природою або тваринами, а з неживим предметом – розмовної машиною.

Анна Шерер служить в якості посередника між розмовами людей. Якщо згадати роман, то саме з її подачі починалися розмови, знайомства і утворювалися гуртки.

«Його слова і дії виливалися з нього так само рівномірно, необхідно і безпосередньо, як запах відокремлюється від квітки»

Ось така думка склалася у П’єра про Платоні Каратаеве. Запах квітки відділяється безперервно і безконтрольно. Таким точним описом, показують характер Платона, який завжди підкріплює слова діями і не змушує в собі сумніватися. Було використано розгорнуте порівняння, про що підказують прислівники «необхідно» і «безпосередньо». Автор вже дає пояснення вживання стежка.

«І Наташа, розпустивши свій великий рот і зробившись зовсім дурною, заревіла, як дитина, не знаючи причини і тільки тому, що Соня плакала»

Дитина асоціюється з чистотою і безпосередністю. Вони можуть щиро переживати і плакати від того, що погано іншим. Діти сприймають все близько до серця, без брудних намірів. Стежок використаний для розуміння Наталки – вона чиста, світла, її мозок не осквернений гнилими думками і подвійними стандартами, вона не шукає вигоду, а живе так, немов завтрашнього дня не існує.

Приклади з роману Анна Кареніна (Л. Толстой).

«Людина, яка спокійно перейшов по мосту, а потім побачив, що міст цей розібраний і що там безодня. Ця безодня і поглинає його.»

Так Лев Миколайович демонструє Олександра – чоловіка Анни, представляючи образного персонажа. Він не дивиться по сторонах, він заглиблений у себе і відмовляється розуміти, що з ним відбувається, ігноруючи те, що відбувається.

Він відчуває себе окремою людиною, для якого все навколо не існує – гуляща дружини, сім’ї та поганих слів оточення, тим не менш він тоне і сам не розуміє глибини цієї безодні.

Розгорнуте порівняння – автор розкриває суть безодні і підказує, що вона його засмоктує.

«Спогад про зло, заподіяне чоловікові, збуджувало в ній почуття, схоже на огиду і подібне до того, яке мав би потопаюча людина, що відірвав від себе вцепившегося в нього людини.»

Образ Анни піддається порівнянні з подібним персонажем, який в ім’я свого шансу на життя, відкидає іншого потопаючого. Буде він врятований? – риторичне питання. Анна постає егоїсткою, але і щось людське в ній є – вона картає себе за скоєне і несе за це повну відповідальність.

Поради для роботи з стежками

Щоб зрозуміти, для чого автор використовує стежок, необхідно прочитати твір або його частина цілком, не забуваючи про авторської іронії. Наприклад, потрібно зрозуміти, що позначає телефонний апарат при описі Ганни Павлівни Шерер. Прочитайте цілком не менше 5 сторінок. Якщо витягувати з тексту тільки стежки, то сенс і ставлення автора ледь вловиме.

Важливо! Як знайти стежок, якщо немає часу перечитувати текст: зверніть увагу на прийменники. Вони часто видають засоби художньої виразності.

Корисне відео

Висновок

Порівняно може бути підданий будь-персонаж для розуміння його глибинних мотивів і його особистісних якостей. Щоб знайти цей стежок у тексті, звертайте увагу на прийменники і постановку пропозицій.