Характер поміщика

Собакевич дуже різний за характером. Він згортається в клубок, як кулак, готовий до удару, то стає красномовний і прыток. Все залежить від обстановки навколо нього.

«Собачий вдачу» проявляє, коли висловлюється про жителів міста. Все у нього обманщики:
«…шахрай на шахрая сидить і шахраєм поганяє».

Грубий у порівняннях людей. На думку поміщика,
«…є порядна людина: прокурор; та й той … свиня».

Михайло Семенович прямолінійний, він не намагається вести з Чичиковим непотрібні міркування про дивну прохання – купівлі мертвих душ. Відразу без передмови і подиву переходить до торгів. Поміщик говорить мало, строго і нехитро:
«Вам знадобилися душі, я й продаю…».
Торгуючись, пане проявляє свою ґрунтовність, він повільно поступається рублі та копійки, цінуючи самий дрібний гріш. Не можна не помітити, що в характері є хитрість і спритність, за це отримує від Чичикова епітет – «бестія». Шахрай і пройдисвіт не пройде повз вигоди.