У 15 столітті з’явилося поняття місництва як закріплення місця служби за представниками знатних сімей, що виникло в період феодалізму. Систему, яка дозволила розподіляти призначення на посаду з урахуванням знатності сім’ї та просування рідні по службі, стали називати місництвом.

Термін набув поширення із-за появи традиції вважатися чинами і місцем за столом государя. Воно проіснувало з кінця 15 століття до січня 1682 року. Було скасовано рішенням Земського Собору. Значну роль у появі механізму розподілу чинів зіграло польсько-литовське законодавство.

Саме в ньому активно розвивалося поняття передачі спадкової влади, а також привласнення посади у відповідності з знатністю роду. Вікіпедія підкреслює, що ієрархічні елементи розподілу місця були прописані так заплутано, що часто були причиною розбрату між родичами. Погасити скандал міг тільки цар за участю чиновника з розрядного наказу.