Брестський мир – договір між Німеччиною і радянським урядом, накладає на Росію зобов’язання вийти з Першої світової війни. Брестський мирний договір був укладений 3 березня 1918 року і завершив свою дію після капітуляції Німеччини в світовій війні.

Передісторія підписання

До початку війни всі країни Західної Європи знали, яким було становище Російської імперії: країна перебувала в стані економічного підйому.

Про це свідчило не тільки підвищення рівня життя населення, але й зближення зовнішньої політики Російської імперії з передовими державами того часу – Великобританією і Францією.

Зміни в економіці дали поштовх змінам у соціальній сфері, зокрема збільшилася кількість робочого класу, але більшість населення, як і раніше, становили селяни.

Саме активна зовнішня політика країни призвела до остаточного формування Антанти – союзу Росії, Франції та Англії. У свою чергу, Німеччина й Австро-Угорщина та Італія формували основний склад Троїстого союзу, що протистояло Антанті. Колоніальні суперечності великих держав того часу призвели до початку Першої світової війни.

Довгий час Російська імперія перебувала у військовому занепад, що посилився до початку світової війни. Причини такого стану очевидні:

• несвоєчасне завершення військової реформи, розпочатої після російсько-японської війни;
• повільне виконання програми формування нових збройних об’єднань;
• недолік боєприпасів і харчів;
• старіння військової доктрини, в тому числі підвищену кількість кінноти в російських військах;
• відсутність автоматичної зброї та засобів зв’язку в забезпеченні армії;
• недостатня кваліфікація командного складу.

Ці фактори посприяли низької боєздатності російської армії і збільшення кількості загиблих під час військових кампаній. У 1914 році формуються Західний і Східний фронт – основні арени бойових дій Першої світової війни. Протягом 1914-1916 років Росія брала участь у трьох військових кампаніях Східного фронту.

Перша кампанія (1914 рік) ознаменувалася для успішної Російської держави Галицької битвою, в ході якої війська зайняли Львів – столицю Галичини, а також поразкою турецьких військ на території Кавказу.

Друга кампанія (1915 рік) почалася проривом німецьких військ на територію Галичини, в ході чого Російська імперія зазнала значних втрат, але при цьому залишилася здатної надати військову підтримку територіям союзників. В цей же час на територіях Західного фронту формується Четверний Союз (коаліція Німеччини, Австро-Угорщини, Туреччини і Болгарії).

Під час Третьої кампанії (1916 рік) Росії вдається поліпшити військове положення Франції, в цей час на Західному фронті у війну проти Німеччини набуває США.

У липні активізувався наступ на території Галичини під командуванням Брусилова А. А. Так званий Брусиловський прорив зміг довести армію Австро-Угорщини до критичного стану. Війська Брусилова займають території Галичини і Буковини, але через брак підтримки країн-союзників змушені перейти до оборони.

В ході війни змінюється ставлення солдатів до військової служби, погіршується дисципліна і спостерігається повна деморалізація російської армії. До початку 1917 року, коли Росію наздогнав загальнонаціональний криза, економіка перебувала в значному занепаді: падає цінність рубля, порушується фінансова система, з-за нестачі паливної енергії зупиняється робота близько 80-ти підприємств, збільшуються податки.

Спостерігається активний ріст дорожнечі і подальший розвал економіки. Це послужило причин введення примусової хлібної розверстки і масового обурення мирного населення. По ходу розвитку проблем економіки назріває революційний рух, що приводить до влади більшовицьку фракцію, першочерговим завданням яких став вихід Росії зі світової війни.

Це цікаво! Основною силою Жовтневої революції було рух солдатів, тому обіцянку більшовиків припинити військові дії були очевидні.

Переговори між Німеччиною і Росією про майбутній світі почалися ще в 1917 році. Ними займався Троцький, у той час народний комісар із закордонних справ.

На той час у більшовицькій партії існувало три основні сили:

• Ленін. Він стверджував, що мирну угоду необхідно підписати на будь-яких умовах.
• Бухарін. Висував ідею війни за всяку ціну.
• Троцький. Підтримував невизначеність – ідеальний розклад для країн Західної Європи.

Ідею підписання документа про укладення миру найбільше підтримував в. І. Ленін. Він розумів необхідність прийняття умов Німеччини і вимагав у Троцького, щоб той підписав Брестський мир, але нарком закордонних справ був упевнений у подальшому розвитку революції на території Німеччини, а також у відсутності сил у Троїстого союзу на подальші настання.

Саме тому Троцький, затятий лівий комуніст, відтягував момент укладення мирного договору. Сучасники вважають, що така поведінка наркома дало поштовх до посилення умов документа про укладення миру. Німеччина вимагала від’єднання від Росії і прибалтійських польських територій та деяких балтійських островів. Передбачалося, що Радянська держава втратить до 160 тисяч км2 території.

Перемир’я було укладено в грудні 1917 року і діяв до січня 1918 року. У січні обидві сторони повинні були зустрітися на переговорах, які за підсумком екстрено скасував Троцький. Підписується мирну угоду між Німеччиною та Україною (таким чином прийнята спроба зіштовхнути уряд УНР і Радянську владу), а РРФСР вирішує оголосити про свій вихід із світової війни без підписання мирного договору.

Німеччина починає масштабний наступ на ділянки Східного фронту, що призводить до загрози захоплення територій більшовицької держави. Результатом такої тактики стало підписання миру в місті Брест-Литовську.