В кінці 12 століття відбулася значна історична подія: на території Галицького і Волинського окремих князівств були об’єднані в єдине Галицько-Волинське князівство. В результаті такого возз’єднання виникло найбільше давньоруська держава династії Рюриковичів. Об’єднати воєдино два самостійні князівства зміг мудрий правитель – князь Роман Мстиславович.

Спочатку він, скориставшись міжусобицями, зайняв Галич, а після смерті Володимира Ярославича він вдало поєднав ці території. Загальні культурні традиції, а також спільні вороги (в особі поляків, золотоординців і угорців) також сприяли возз’єднання цих земель. Князівство проіснувало понад 200 років, а його мудрого правителя згодом назвали «самодержець всієї Русі».

Географічне положення та населення

Особливість географічного розташування князівства була у вигідному територіальному розміщенні. Розташувалося держава на родючих чорноземах Південно-Західної Русі. Сусідило князівство з Литвою – з північної сторони; із Золотою Ордою – з південного боку; з Київським, а також Турово-Пінським князівствами – з східної сторони; з Польським королівством – західних кордонах. А величні Карпати служили природним кордоном з Угорщиною.

Природні умови в державі були чудовими: розкішна і мальовнича природа, величезна кількість чистих водойм. На півдні князівство омивав величний Дунай, а на сході – повноводні річки Стир і Прип’ять.

Точних відомостей про кількість населення не існує. На жаль, до нас не дійшли достовірні списки. Відомо тільки, що княжі піддані регулярно проводили перепис населення на підконтрольних їм територіях. Регулярний приріст населення забезпечувалося переселенням на територію князівства жителів завойованих земель.

Жителі українських степів також регулярно переселялися на територію держави в пошуку захисту від постійних набігів на степ монголо-татар. Основну частину населення становили східні слов’яни. Але були також і невеликі поселення поляків, ятвяг, литовців, прусів і татар.

Важливо! При великих містах існували окремо також торгові і ремісничі поселення німців, євреїв.

Характеристика держави

Вигідне географічне розташування сприяло швидкому розвитку держави. Характеристика Волинського князівства була б неповною без опису його найбільших міст.

Згідно древнім літописам, всього в князівстві їх було близько 80. Найбільші міста:

1. Львів – цей древній прекрасний місто навіть на сучасному етапі представляє собою культурну столицю України. Назване місто у честь сина Данила Галицького – Лева.
2. Володимир-Волинський – велике і красиве місто, вигідне географічне розташування якого сприяло тому, що ще в 13-14 століттях там сформувалася велика єврейська громада. Трагічна доля спіткала місто під час Другої світової війни, коли німці знищили у цьому місті 25 тисяч населення.
3. Галич – це також розкішний древнє місто, який став першою столицею Галицької держави.

Галицько-Волинське князівство

Політичний устрій

Управління у Волинському князівстві заслуговує особливої уваги. Політика держави досі викликає особливий інтерес і предмет дискусій у істориків. Офіційна історична наука схиляється до версії, що реальна влада була зосереджена в руках знатних бояр. Саме така знати брала найбільш відповідальні рішення в державі. На загальних радах вони вирішували, кого з усіх претендентів посадити на княжий престол, а в кого забрати владу. І навіть якщо князь самостійно приймав рішення, то все одно його повинні були схвалити бояри, вони також могли і оскаржити його.

Орган влади, до якого входили знатні бояри, іменувався радою. Складали раду також і єпископи і великі землевласники. Суспільний лад був феодальним. Суспільство поділялося на п’ять шарів, між якими було разючі відмінності.

Таблиця наочно покаже суспільні верстви.

Назва	Власність
мужі	Вотчинники, великі землевласники
феодали	Володіли землею до тих пір, поки перебували на службі у князя
церковна знати	У їх розпорядженні були великі земельні угіддя, а також селяни. Землею їх обдаровував князь. У цієї категорії населення були виключно освічені люди
ремісники	Володіли гончарними, ювелірними і т. д. майстернями. Жили виключно у великих містах. Продукція, яку вони виробляли, надходила на внутрішній і зовнішній ринок
смерди (селяни)	Найбільш численна категорія населення. У їх власності не було нічого. Вони обробляли землі феодалів і платили постійну данину (натуральний податок державі), жили окремими громадами

Основним законом у державі була Руська Правда Ярослава Мудрого.

Корисне відео: історія Галицько Волинського князівства

Економічні особливості

Економіка в Галицько-Волинських землях була досить розвинутою. Базувалася вона в основному на натуральному сільському господарстві. Дворища мали свої самодостатні угіддя, володіли власними ріллями, луками, лісами і сеножатями, а також місцями для полювання і лову риби.

Найпопулярнішими злаковими культурами були жито і овес, пшениця і ячмінь не користувалися особливою популярністю. З тваринництва найпопулярнішим було конярство, а також вівчарство й свинарство. Найпопулярнішим промислом було солеварение. Безліч лісів сприяло розвитку деревообробки та будівництва.

Розвиненим було також гончарне, ювелірне, ковальське і збройова справа. Торговельне справа особливо не розвивалося, непопулярності торгівлі сприяло відсутність виходу до моря і до річкових портів. Внутрішня торгівля велася переважно по великих містах.

Військо

Військова справа відігравало ключову роль в існуванні державного ладу. Постійні війни і міжусобиці сприяли розвитку війська.

Військо поділялось на дві частини:

• дружини,
• воїни.

Дружинники складали князівське військо, формувалася дружина виключно з боярських станів. Обов’язком усіх знатних бояр було беззастережне участь у військових походах. Притому кожен боярин мав при цьому вирушати в похід з кіннотою і підданими. Їх кількість могла досягати 1000. Прості бояри повинні були вирушати в похід з двома супроводжуючими: зброяра і лучника.

Окрему князівську гвардію становили зовсім молоді бояри. Вони постійно перебували біля князя.

Прості ж воі були свого роду народним ополченням. На відміну від дружинників, їх участь у військових походах було не так затребувана.

Військо

Культурні традиції

На території князівства сформувалася досить самобутня культура, витоки якої спиралися на давньоруські культурні традиції, так і на запозичені у сусідніх держав.

Культурними центрами були великі монастирі по містах. Вони ж були і основними центрами освіти. Культурне життя в основному зосереджувалася на Волині, у Володимирі, а також в Галичі. Саме по цих містах зосереджувалися бібліотеки, в них була розвинена писемність.

Вишуканою архітектурою славилися православні храми і монастирі. На волинських землях шанували придніпровські архітектурні традиції. В Галицькій землі використовували в основному романські архітектурні стилі та напрямки, запозичені в основному з Угорщини, Чехії і Польщі.

Важливо! Саме галицька архітектура відрізнялася особливою різноманітністю. Для обробки споруд використовувався вишуканий білий камінь. Стіни облицьовували керамічними рельєфними плитками, на яких зображували рослинний світ, географічні орнаменти, а також широко використовувалася військова тематика.

12 століття ознаменувався особливим розквітом архітектури краю. Саме в цей час був побудований величний Успенський собор у місті Галичі. Цей могутній собор за розмірами лише трохи поступався Софії Київської. Побудований він був за правління Ярослава Осмомисла і символізував могутність князівства. При розкопках фундаменту собору був знайдений саркофаг з останками князя.

Галицько-Волинське князівство: культура

З інших архітектурних пам’яток відзначимо найбільш значні:

• Грандіозна церква Святого Пантелеймона збереглася і до наших днів. Вона знаходиться в селі Крилос на Івано-Франківської області.
• Місто Холм став досить великим архітектурним центром вже в 13 столітті. На жаль, до наших днів не збереглося ні одна архітектурна споруда в Холмі.
• Величний Успенський собор у місті Володимирі зберігся і до наших днів. Побудований собор був за наказом Мстислава Ізяславича ще в 1160 році.
• Абсолютно новий тип споруд, які носили оборонний характер, з’явилися на Волині в 13 столітті. Це були величезні вежі-донжони, які будувалися з цегли чи каменю.

Корисне відео: Галицько-Волинське князівство

Висновок

Галицько-волинське князівство являло собою потужний та економічно розвинену державу з величною архітектурою і давніми культурними традиціями. Владу в цьому князівстві була зосереджена в руках князя і знатних бояр.