Нижче ви зможете прочитати короткий зміст оповідання Шолохова «Доля людини» по головам. Розповідь про війну і горе, про те, як людина може гідно пройти всі випробування, і при цьому не зламатися, не втратити свою гордість і доброту.

Розділ 1.

Дія відбувається навесні, відразу ж після війни. Оповідач їде на бричці, яка запряжена кіньми, разом з товаришем в станицю Буковскую. З-за того, що випав сніг, їхати важко через бруд. Неподалік від хутора протікає річка, яка називається Еланка. Якщо влітку зазвичай вона дрібна, то зараз розлилася. Звідки ні візьмися, з’являється шофер – разом з ним оповідач переправляється через річку на практично розваленої човні. Коли перепливли, шофер підганяє до річки автомобіль, що раніше знаходився в сараї. Шофер відправляється на човні назад, але обіцяє повернутися через 2 години.

Присівши на тин, оповідач хотів закурити, але виявив, що його сигарети абсолютно промоклі. Вже приготувався нудьгувати дві години – немає ні води, ні сигарет, ні їжі, але тут до нього підходить чоловік з маленькою дитиною, вітається. Чоловік (а це ні хто інший, як Андрій Соколов – головний герой твору) вирішив, що це є шофер (по причині того, що поруч з ним стояв автомобіль). Вирішив поговорити з колегою, оскільки сам був шофером, керуючий вантажним автомобілем. Не став засмучувати співрозмовника наш оповідач, і говорити про своєї справжньої професії (яка читачеві так і не стала відомою). Вирішив збрехати, що очікує начальство.

Соколов відповів, що нікуди не поспішає, а покурити хочеться – але ж нудно палити в самоті. Помітивши, що оповідач розклав сигарети (щоб просохли), пригостив його своїм тютюном.

Закурили, потекла розмова. З-за брехні ніяково почував себе оповідач, адже він не назвав свою професію, тому більше мовчав. Розповідав Соколов.