Аналіз казки Дикий поміщик Салтикова-Жедрина, головні герої, короткий зміст, мораль казки, історія створення, зміст назви, особливості сюжету, проблематика

Головні герої і їх характеристика

Урус Кучум Кильдибаев — головний персонаж твору. Типовий представник правлячої еліти Росії.

Він по-своєму діяльний і сповнений планів на майбутнє, та ось невдача — без мужика він не звик обходитися, але в той же час російський мужик йому осоружна.

Йому неприємний вигляд і запах. Поміщик приходить до парадоксального висновку — простий, «невмитий народ» йому ні до чого.

Примітно, що він звертається до Бога з проханням позбавити його від сільського мужика, але його прохання не було почуто, що підтверджується цитатою: «але Бог знав, що той поміщик дурний, і просили його не послухав». Тоді поміщик вирішує вижити холопів, і всіляко утискуючи ускладнюючи їм трудове життя.

Дивіться також:  Кавказький бранець аналіз розповіді Л. Н. Толстого для читацького щоденника, структурні елементи сюжету, характеристика головних героїв, сенс назви

Мужик – збірний образ російського народу. В часи написання казки православ’я в Росії мало ранг державної ідеології. Не дивно, що народ також звертається з проханням про допомогу до Бога.

Змучені утисками жорстокого поміщика, люди просять позбавити їх від мук. Селяни зникають.

Капітан-справник – представник контролюючого органу влади. Незважаючи на симпатії до поміщика, ставить у главу кута державні інтереси. Мужика – ні, податей немає, та й взагалі непорядок. Резолюція – мужика повернути!