Салтиков-Щедрін «Дикий поміщик» — короткий зміст
В один із днів відчув поміщик, що чоловік зник з його володінь, і зрадів.
Однак незабаром з’ясувалося, що разом з селянством пропали і продукти, і всяка можливість налагодити побут.
Цікаво, що для зміцнення стійкості невдалий «керівник села» звертається до державного друкованого органу – газети, у читанні якій знаходить розраду і підтримку своєї фанатичної дурниці.
Незабаром від нього відвертаються його друзі і приятелі – актори та генерали. Суть їхніх претензій проста – скорочення доходів приймаючої сторони. Столів не накривають, та не розважають. Нікому і нічим.
Поміщик починає повільно, але вірно дичавіти. В результаті бідолаха знаходить собі товариша в особі лісового ведмедя. Однак задуму не кидає навіть після відвідин його капітаном-справником.
Влада починає турбуватися, мужик чудесним чином повертається. Здичавілий поміщик, що втратив людський вигляд, повернутися до нормального життя вже не може. Тут розкривається сенс назви твору – «Дикий поміщик».
