Аналіз твору

Проаналізуємо сатиричну казку Михайла Салтикова-Щедріна.

Основна думка

Полягає в нехотении правлячої еліти враховувати інтереси простих людей, що може привести до загибелі як самої еліти, так і державності в цілому.

У народі кажуть простіше – «не можна пиляти сук, на якому сидиш».

Композиція твору складається з трьох частин і являє собою стандартний план художнього твору:

• вступ;
• основна частина;
• висновок.

Обсяг твору невеликий. Казка займає всього три сторінки тексту.

Жанр і напрям

Розповідь штучно стилізований під твір усної народної творчості. Жанр — сатирична казка, напрямок — епос.

«Дикий поміщик» є прикладом гострої соціальної сатири. Це оригінальний епос, який не втрачає своєї актуальності і в наші дні.

Казкові елементи, використані автором в оповіданні, і невеликий обсяг твору роблять історію зрозумілою і цікавою для різної вікової категорії.

Особливості сюжету

Використовуючи яскраві сатиричні прийоми, автор викриває пороки нашого суспільства і ставить перед читачем ряд важливих питань, відповіді на які йому доведеться шукати самому.

На відміну від народних казок, в оповіданні видна робота письменника з текстом.

Образи і характери персонажів прописані ємко і барвисто. У творі легко знайти приклади іронії не тільки на адресу поміщика, але й соціального устрою царської Росії.

У творі повною мірою використані такі виразні засоби, як:

• іронія;
• гротеск;
• алегорія;
• порівняння;
• алогізм;
• гіпербола.

Проблематика

Незважаючи на кажущую простоту, казка має багато прихованих смислів і скоріше ставить запитання, дає відповіді на них. Вдумливе читання тексту призводить до роздумів про складних філософських категоріях. Що є дурість, людська мораль, справедливість і Бог, держава і народ? Чому вчить казка?

Як казали древні пророки – «людина може відвернутися від суспільства, але якщо суспільство відвернеться від людини, настане його повна деградація».

Основна тема та ідея твору – ставлення влади до простих людей, які є фундаментом будь-якої держави.