«У поганому товаристві» короткий зміст розповіді Короленка, аналіз твору і характеристика головних героїв, сенс назви, основа думка

Викласти короткий зміст твору «У поганому товаристві» неможливо в декількох простих реченнях.

А все чому? Тому що це твір, який виглядає як розповідь, по суті своїй «тягне» на повноцінну повість.

На сторінках шедевра Володимира Галактіоновича Короленка читач зустрінеться з більш ніж десятком героїв і простежить їх багату перипетіями долю протягом пари місяців.

«У поганому товаристві» В. Р. Короленка – історія створення

Багатьох школярів цікавить питання, скільки сторінок у творі? Обсяг невеликий, всього 70 сторінок.

Володимир Галактіонович Короленко (1853-1921)

Володимир Короленко написав текст «У поганому товаристві», перебуваючи на засланні в Якутії (1881 – 1884 рр.). Доопрацьовував книгу письменник уже в Петербурзі, в 1885 році, перебуваючи в будинку попереднього ув’язнення.

Надрукували опус, жанр якого визначили як повість, в тому ж році в журналі «Російська думка».

Розповідь багато разів перевидавався, по закінченні декількох років був змінений і випущений під назвою «Діти підземелля». Сьогодні повість, сенс назви і тема якої – важке життя жебраків і знедолених – визнана вершиною творчості письменника.

Головні герої і їх характеристика

Головний герой твору – хлопчик Василь. Дитина живе з татом в Південно-Західному краї, в містечку Княже-Вено.

Місто, яке, в основному, населяли поляки і євреї, прописаний автором так натуралістично, що в ньому легко впізнати Рівне кінця 19 століття.

Мати хлопчика померла, коли дитині було всього шість. Батько загруз в роботі. Його професія — суддя, він — поважний, і багатий чоловік. Занурившись від горя в роботу, батько не балував дитину увагою і турботою.

Хлопчик міг вільно виходити з будинку без супроводу, бо частенько безцільно гуляв по місту, захоплений відкриттям його таємниць і загадок.

Далі коротко розбирається зміст кожної глави.

Короткий зміст по главам

Глава 1

Одна з міських загадок – старий замок на підвищенні серед ставків. Це колись велична будівля було резиденцією цього графа, а тепер воно занедбане і дало притулок лише групі жебраків бродяг.

Між мешканцями руїн розгорається конфлікт, частина жебраків викидають на вулицю. «Переможці» залишаються жити в замку. Це старий Януш, який колись служив графу, група католиків і ще кілька колишніх слуг.

Глава 2

Вигнані з графської резиденції бідолахи «переїхали» в підвал неподалік від покинутій каплиці.

Голова цієї групи жебраків іменує себе пан Тыбурций. Пан – людина таємничий і неоднозначний. Про його минуле практично нічого невідомо.

Деякі з побратимів по нещастю вважають його чарівником, інші – вигнаним обнищавшим дворянином.

Тыбурций прихистив двох сиріт, Валька та його сестру Марусю. Вася знайомиться з обома групами жебраків. Януш кличе хлопчика в гості, але дитині цікавіше з Марусею і Вальком.

Розділ 3

Старий інтелігентний слуга Януш, з яким Вася, все ж, підтримує відносини, картає хлопчика за дружбу з «поганим товариством», яким він вважає другу групу жебраків.

Василь багато думає про нещасного батька, пригадує мати, розмірковує про те, як зблизився з сестрою Сонею після смерті матері.

Глава 4

Вася з приятелями прямує до каплиці, щоб побачитися з Марусею і Вальком. Діти починають боятися таємничого місця і розбігаються хто куди, не дійшовши до нього. Василь один заходить в закинута будова, зустрічається з Вальком і Марусею. Сироти ради гостю, запрошують його приходити частіше, але зустрічі тримати в таємниці від суворого пана Тыбурция, який доводиться їм прийомним батьком.

Глава 5

Головний герой приходить до новим друзям так часто, як тільки може. З деякого моменту Вася зауважує, що Маруся почуває себе все гірше і гірше. Прийомний батько дівчинки впевнений, що її життя висмоктує сірий камінь. Воно і зрозуміло, життя у вогких підземеллях небезпечна для дітей.

Глава 6

Василь бачить, як Вальок вимушено краде булочку, щоб принести її голодної хворої сестри. Головний герой засуджує бездомного хлопчика за його неправильний вчинок, але жалість у ньому сильніше почуття справедливості.

Дитина дуже шкодує уражену хворобою Марусю. Прийшовши додому, Вася плаче.

Розділ 7

Василь абсолютно випадково стикається з паном Тыбурцием. Хлопчик трохи лякається, але чоловік і дитина дуже швидко знаходять спільну мову і стають друзями. Старий слуга Януш із замку скаржиться судді на «дурне суспільство».

Голови 8 — 9

Здоров’я Марусі все погіршується. Василь часто гостює в нових друзів.

Щоб хоч якось потішити хвору дівчинку, Вася просить сестру віддати йому ляльку. Та віддає її, не запитавши дозволу у батька. Виявивши пропажу, батько гнівається.

Василь не може забрати іграшку у хворої дівчинки; та марить, притискаючи ляльку до себе, як символ останньої надії. Васю батько замикає будинку.

Через деякий час історія з лялькою закінчується. Іграшку приносить до Васі додому… пан Тыбурций. Чоловік каже, що Маруся віддала Богу душу, розповідає отця Василя про дружбу їх дітей. Папа відпускає Васю попрощатися з Марусею.

Тыбурций і Валек виїжджають з містечка. Трохи пізніше зникають майже всі інші волоцюги. Вася з сім’єю приходить на могилу подруги. Подорослішавши, Василь і Соня вимовляють над могилою Марусі обітниці і залишають рідне місто.

Аналіз твору «У дурному суспільстві»

Школярі вивчають це сильне, ліричний і дуже сумне класичне твір у п’ятому класі, але повість може бути так само цікава і корисна для дорослих.

Короленка неймовірно достовірно зробив опис такого рідкісного феномену, як справжня міцна, абсолютно безкорислива дружба. Цитати з історії Васі і «дітей підземелля» нікого не залишать байдужим.

Висновок

Закінчивши читати книгу, школярі та студенти часто пишуть відгуки або залишають короткі позначки в читацькому щоденнику. Варто відзначити для себе таку головну думку: в кінці повісті головний герой Василь став зовсім по-іншому ставитися не тільки батька, але і до самого себе.

Зробивши висновки з усього, що сталося, хлопчик навчився співчувати чужому горю, бути люблячим, розуміючим і чуйним.