Аналіз казки Дикий поміщик Салтикова-Жедрина, головні герої, короткий зміст, мораль казки, історія створення, зміст назви, особливості сюжету, проблематика

Проводячи аналіз казки «Дикий поміщик» Салтикова-Щедріна, яку автор написав у далекому 1869 році, варто звернути увагу на стиль викладу твору.

Казка представляє собою ряд фантасмагоричних образів, що поєднують у собі характерні для Росії риси представників правлячого класу і народу.

Розповідь автора простий для сприйняття, але таїть в собі безліч прихованих алегорій, які не втратили, на жаль, актуальність і в наш час. Мета даного аналізу — спроба по-новому поглянути на відомий твір.

Історія створення твору «Дикий поміщик»

Зберігаючи форму народної казки, вплітаючи в сюжет фантастичні елементи, письменник знаходить можливість просто говорити про складні проблеми. Навіть «міцна» цензура Царської Росії не знаходить підстав заборонити друкувати казку.

Дивіться також:  Шукшин Зрізав короткий зміст, головні герої твору, аналіз і характеристика сюжету оповідання для читацького щоденника, як веде себе Гліб Капустін

Михайло Євграфович Салтиков-Щедрін (справжнє прізвище Салтиков, псевдонім Микола Щедрін, 1826 — 1889) — російський письменник, журналіст, редактор журналу «Вітчизняні записки», Рязанський і Тверській віце-губернатор.

Втім, в літературному журналі «Вітчизняні записки» (в якому вперше публікують розповідь) функцію головного редактора в той час виконував хороший приятель Михайло Євграфовича — Микола Некрасов.

Рік написання казки – 1869, твір виходить у світ вже після скасування кріпосного права. Але життя простого селянина (як і колись залежить від поміщика), оточений навколо податками і податями, стала не набагато легше.

Сторінка: 1 2 3 4 5