Реалізація земської реформи
Земська реформа проводилася поступово, оскільки досить складно спрогнозувати наслідки радикальних змін.
Вперше реформа була проведена в Самарській губернії – через рік після підписання положення.
Система передбачала поступове введення, тому до початку 1866 р. діяло земське самоврядування в 18 губерніях. А через 15 років активне формування принципів місцевого управління йшло вже в 33 губерніях.
Але проект не ставив метою повсюдне поширення земств, тому земська реформа не була введена в ряді губерній. Це обумовлено тим, що в цих районах або не було поміщиків, чи було козацьке самоврядування.
Земська реформа Олександра II – плюси і мінуси
Основне значення земської реформи – поява місцевого самоврядування. В цілому земства стали важливим інструментом у просвітницькій роботі інтелігенції ліберальної і революційної.
В якості підсумку відзначимо позитивні і негативні сторони земської реформи.
Плюси:
- зміцнення місцевого господарства;
- поширення освіти;
- розвиток медицини;
- підвищення якості життя населення;
- розвиток земського ліберального руху;
- поява точних статистичних даних;
- поява «третього елемента» в особі земських учителів, агрономів, лікарів, авторитет яких був значущий;
- розвиток агрономії.
Мінуси — неповсеместное і вкрай тривалий проведення земської реформи не дало швидких результатів.
Позитивні підсумки надали плідну вплив на зниження соціальної напруженості в суспільстві, призвели до поліпшення економічної ситуації. Але з 1866 р. була введена система корекційних заходів.