Постійна і змінна

Іноді здатність до утворення хімічних зв’язків може змінюватися. Вона залежить від того, в яке з’єднання входить елемент. Наприклад, сірка в складі H2S двухвалентна, у складі SO2 — четырехвалентна, а в SO3 — шестивалентна. Найбільше з цих значень називається вищою, а найменша — нижчим. Вищу і нижчу валентності по таблиці Менделєєва можна встановити так: вища збігається з номером групи, а нижча дорівнює 8 мінус номер групи.

Як визначити валентність хімічних елементів і те, змінюється вона? Потрібно встановити, чи маємо ми справу з металом або неметаллом. Якщо це метал, потрібно встановити, належить він до головної або побічної підгрупи.

• У металів головних підгруп здатність до утворення хімічних взаємозв’язків постійна.
• У металів побічних підгруп — мінлива.
• У неметалів — також мінлива. У більшості випадків вона приймає два значення — вища і нижча, але іноді може бути і більше число варіантів. Приклади — сірка, хлор, бром, йод, хром та інші.

У з’єднаннях нижчу валентність проявляє той елемент, який знаходиться вище і правіше періодичної таблиці, відповідно, вищу — той, який лівіше і нижче.

Часто здатність утворювати хімічні зв’язки приймає більше двох значень. Тоді за таблицею дізнатися їх не вийде, а потрібно буде вивчити. Приклади таких речовин:

• вуглець;
• сірка;
• хлор;
• бром.

Як визначити валентність елемента у формулі сполуки? Якщо вона відома для інших складових речовини, це нескладно. Наприклад, потрібно розрахувати цю властивість для хлору в NaCl. Натрій — елемент головної підгрупи першої групи, тому він одновалентен. Отже, хлор в цьому речовині теж може створити тільки одну зв’язок і теж одновалентен.

Важливо! Однак так не завжди можна дізнатися цю властивість для всіх атомів в складній речовині. Для прикладу візьмемо HClO4. Знаючи властивості водню, можна лише встановити, що ClO4 — одновалентный залишок.