Як правильно писати есе: що це таке і як правильно його оформити за зразком

Одним із нестандартних видів індивідуальної роботи творчого характеру вважається есе, досить часто застосовується в сучасній системі вищої освіти. Багато плутають такий жанр з твором, хоча ці форми значно відрізняються один від одного.

В наш час подібний вид роботи нерідко потрібно включити в пакет документів при прийомі на роботу або в вуз. Порівняння письмових нарисів різних авторів дозволяє з маси претендентів вибрати найбільш достойних, тих, хто зумів себе презентувати найкраще, зобразив свої досягнення найбільш яскраво.

Як правильно писати есе, щоб не допускати поширених промахів, що таке есе, а також основні специфічні властивості жанру, його ознаки та стильові особливості розберемо далі.

Визначення жанру

Есе є невеликим прозовим вільно побудованим твором. Як йдеться в статті з Вікіпедії, сам термін перекладається з французької як «нарис», «нарис», його засновником вважають французького філософа Мішеля Монтеня.

У такому нарисі зазвичай повинні бути відображені особисті настрої і емоції творця, думка автора по обраному питанню. Він не повинен обов’язково містити вирішення проблеми, а лише відобразити персональне відчуття.

Визначення есе

Автор звертається безпосередньо до співрозмовника, якого займають нові міркування і судження про предмет, та висловлює власну позицію з певної проблеми.

Існують правила, що регламентують оформлення есе по ГОСТу. Вони формулюють вимоги до шрифту, нумерації сторінок, підзаголовків, оформлення титульного аркуша, змісту, списку літератури.

Кожний навчальний заклад може внести зміни в цей регламент, однак у методичній розробці дає вказівку, як написати есе, зразок зазвичай не наводиться, оскільки чітких вимог до автора зазвичай не висувається.

Важливо! Пишеться такий вид роботи і в ході підсумкового іспиту з літератури за курс шкільної програми, тому що таке есе, необхідно знати школярам, які готуються пройти це випробування.

Написання сприяє:

  • розвитку у автора логічності і розсудливості;
  • становленню навичок доказовості своєї точки зору на проблему;
  • формування вміння грамотно презентувати матеріал, викладаючи думки в розмовному стилі.

Створення дає можливість автору:

  • удосконалювати креативне мислення;
  • впорядковувати інформацію;
  • вживати ключові терміни;
  • визначати причину і наслідок;
  • супроводжувати практичний досвід належними ілюстраціями;
  • аргументовано доводити власні висновки.

Типові якості жанру

Характерними рисами, що відрізняють такий нарис від інших форм творів, є:

  • існування конкретної обмеженої тематики, що вводить в проблемне питання і підштовхує читача до роздумів;
  • наявність особистісної позиції автора по розглянутому питанню;
  • невимушеність розмовного стилю, що дозволяє встановити контакт з читачем, використання коротких зрозумілих формулювань, довірливої інтонації;
  • вичерпний детальний розбір питання і аргументація персональної точки зору автора фактами;
  • достовірність інформації;
  • обмеження обсягу матеріалу, щодо стисла форма викладу;
  • довільна композиція, що не порушує авторську логіку і дозволяє розглядати проблему з різних боків;
  • наявність внутрішньої єдності.

Вимоги до есе

Така робота відноситься до нестандартного жанру, який відрізняє неповторний стиль оповіді.

Мета його полягає у спонуканні читача до роздумів з цього питання, причому автор не нав’язує свою думку, а пропонує розглянути його позицію і подискутувати з цього приводу.

Характерними ознаками вважаються:

  • чітка предметна тема, відсутність широкої області порушених проблем;
  • відображення персональних вражень і думок з питання однозначного;
  • відмова автора від претензій на всебічне тлумачення проблеми;
  • суб’єктивна забарвлення твори філософського, публіцистичного, історичного, критичного, художнього або науково-популярного характеру;
  • першочергове зміст особистісного авторського світогляду, його ідей та емоцій.

Кліше для написання есе

Існують спеціальні правила, що підказують, як оформити есе у відповідності з ними.

Як правильно писати

Коректне створення вільного нарису передбачає розуміння автором жанрових особливостей і знання правил, як писати. Цікаве твір має розкрити автора. Незважаючи на вільну форму, роботу необхідно чітко структурувати.

Структура есе

Заголовок повинен бути неповторним і пізнавальним. Введення слід захоплювати і дивувати читача сформульованою проблемою. Основним змістом повинна стати аргументація на користь або проти порушеного питання.

Доводи повинні підкріплюватися і ілюструватися практичними прикладами, підводять до висновків, які також можуть входити в основну частину твору.

Рекомендується застосовувати спеціальні літературні засоби виразності і мальовничості мови роботи. Молодий фахівець повинен знати, як написати есе про себе.

Вибір теми

При підборі певної теми необхідний облік контингенту читачів, кому адресована робота, і виходячи з цього чинника, слід продумати, що саме буде зважуватися в процесі читання, яка проблема буде актуальною для них.

Дивіться також:  Мораль – це: визначення поняття і що таке моральні цінності, її ознаки та засади

Як написати есе

Рекомендується вибирати тему таким чином, щоб вона дозволила показати такі якості та здібності, які очікуються перевіряючими від автора:

  • індивідуальність, своєрідність;
  • здатність логічно розгортати висловлювання;
  • вміння грамотно формулювати думки;
  • професіоналізм і кваліфікація;
  • ділові та людські якості характеру.

Складності при початку роботи

Проблеми з першими фразами нерідко виникають навіть у досвідчених професійних літераторів, що відрізняються здатністю викладати свої думки зв’язно і красномовно. А початківець автор навіть не уявляє, як написати есе про себе або на статтю.

Зважування початкових виразів і зворотів зазвичай займає досить багато часу і нерідко ускладнює творчість. Існує кілька рецептів, як правильно написати початок роботи.

Попередньо слід, визначивши мету та ідею, відшукати ресурси даних для створення нарису – матеріал можна взяти, приміром, у статті з журналу.

Допоможе розпочати роботу техніка вільних записів (фрирайтинг). Сенс її полягає у фіксації на папері всіх з’являються думок без редагування і без дотримання стилю, граматики та орфографії. Це допомагає подолати творчу кризу і відшукати непересічні ідеї.

Можна залишити написання вступу, яке ніяк не виходить, на більш пізній час і почати з основної частини. Після того, як будуть висловлені ключові думки, сформулювати передмова до ним буде легше.

Досить популярним початком твору вважається питання, відповідь на який буде складати зміст есе.

Складання плану

Будь заздалегідь складений план не може бути ідеальним, все одно в процесі роботи він буде редагуватися. Створення плану не є неодмінною умовою при написанні роботи, також не обов’язково його дотримуватися.

Методи і прийоми написання есе

Перевага цього жанру як раз полягає у відсутності лімітування. Однак у випадку, якщо автору легше писати, дотримуючись плану, варто знати, як оформити його, відтворивши ключові ідеї розгляду проблеми в пунктах плану.

Деталізації думок може сприяти поділ кожної частини на підпункти.

Якісне введення, описує коло порушених проблем, спонукає читача завершити вивчення роботи. У ньому міститься зміст статті, її сутність. Допустимо використання риторичного питання, цитування та інших способів залучення уваги.

Важливо! Необхідно створення неповторного своєрідного емоційного стану духу і наближення читача до розгляду проблеми.

У головній частині роботи автору рекомендується ознайомити читача з історією проблеми, а також з різними думками щодо досліджуваного питання та привести аргументи всіх сторін, протиставивши їх.

Найчастіше ця частина роботи складається з тези, аргументації і часткового виведення – відповіді на основне питання.

Приклад есе

Висновок повинен поєднувати в собі всі висновки по кожному висунутого положення. Потім заново формулюється проблема і робиться кінцевий висновок, що надає єдність сумарної картині, змушує запам’ятати враження від есе й підштовхує до роздумів.

Стильова своєрідність есе характеризується чергуванням коротких фраз з більш довгими, це надає динамізм мови, дозволяє легко сприймати текст. Рекомендується уникати загальних, нічого не значущих слів, не вживати складні терміни і незрозумілі слова з малознайомим значенням.

Зміст есе повинно бути ексклюзивним, відбивати характер творця і його думка щодо проблеми. Високо цінується при написанні есе акуратно застосовуваний легкий гумор, але іронія і сатира нерідко викликають роздратування і незадоволення читають.

Важливим у змісті роботи є відображення власного досвіду та відчуттів автора, які відмінно підтверджують його думку. Навіть якщо знайти приклад готової роботи, вона не підкаже, як писати, так як не буде відображати особистої думки.

Корисне відео



Підіб’ємо підсумки

Есе відрізняється від звичайного твору наявністю авторської точки зору і власної позиції з приводу проблеми.

Мета твору полягає в тому, щоб викликати здивування читача, ось чому однією з відмінних рис жанру є його деяка дивина, неймовірність, парадоксальність, використання яскравих образів.

Головне – не залишити читачів байдужими. Вміння правильно написати есе стане в нагоді в будь-якій сфері діяльності, де потрібно висловити аргументовану думку з того чи іншого питання.