Функції і види свідомості.
Свідомість в психології невіддільна від усвідомлення власного «Я». Відповідно, його головні функції спрямовані на становлення і формування особистості:
- Пізнавальна: можливість формувати знання про дійсність.
- Накопичувальна: здатність накопичувати знання свої власні і передані попередніми поколіннями.
- Оціночна: можливість оцінювати вчинки з точки зору власної моралі, своїх потреб та інтересів.
- Цілеспрямована: вміння уявити майбутній результат своєї діяльності і визначити шляхи її досягнення.
- Креативна: бажання творити, винаходити, реалізовувати свої ідеї «за законами краси».
- Комунікативна: можливість розуміти інших людей, спілкуватися особисто або через засоби зв’язку.
- Регулятивна: здатність регулювати свою поведінку і діяльність з урахуванням обставин, що змінилися.
- Времяобразующая: здатність формувати цілісну тимчасову картину світу, в якій є пам’ять про минуле, припущення про майбутнє, бачення сьогодення.
- Рефлексивна: здатність через самосвідомість спостерігати за собою, оцінювати свої вчинки, емоції, думки, мотиви, знання.
Це не повний список функцій свідомості. Але є у нього ще одна функція, якою переймаються більшість дослідників – це життєвий досвід або відчуття «від першої особи». Він формується при першому взаємодії з речами чи явищами і закріплюється в мові у вигляді тверджень з категорії «подобається-не подобається».
Психологія свідомості визнає два його стану, які властиві психічно здоровим людям: у стані неспання (активна дія) і в стані сну (період відпочинку). Є й інші стани: затьмарення, ступор, отупіння, кома, марення, галюцинації. Ці стани – поле діяльності клінічних психологів і тих, кого цікавить психологічний вплив на свідомість людини.
