Українська мова дуже багата на стійкі сполучення слів, і часто люди, вживаючи їх у мовленні, не замислюються, яке походження деяких фразеологізмів. Всі знають, що якщо людині кажуть, що він володар семи п’ядей у чолі, це означає, що він інтелектуал та володіє неабиякими здібностями. Але звідки походить цей вислів?

Френология або гіпербола

Для того щоб з’ясувати походження фрази, необхідно зрозуміти, що означають френология і гіпербола. Френология – це одна з перших псевдонаук, що зародилася в Австрії. Прихильники це вчення вважали, що здатність людини до наук нерозривно пов’язана з будовою черепа і головного мозку.

У Росії псевдонаука була особливо популярна на початку 19 століття. На думку більшості філологів, френология не могла вплинути на виникнення “премудрим”, так як народне вислів виникло кількома століттями раніше.

До якої з форм народної творчості належить ця фраза? Прислів’я завжди віддзеркалюють глибокий сенс, повчання, народне повчання. Приказка вказує на явище, яке зрозуміло і однозначно (але у даного жанру повчань немає). Значення цього виразу більш підходить до приказки.

Перебільшення

Лінгвісти одностайні в думці, що дана фраза – це гіпербола. Не викликає сумніву і зв’язку з усною народною творчістю.

Прийом перебільшення є і в інших фразеологізмах, наприклад:

• крокувати семимильними кроками (що означає крокувати дуже швидко);
• дітей семеро по крамницях (дуже багато);
• бути на сьомому небі від щастя (бути найщасливішим);
• на семи вітрах (так йдеться про місце, що знаходиться на перетині всіх доріг).

Що означає в російській мові слово “п’ядь”? Воно походить від дієслова, який перекладається як “розтягувати”. Це міра довжини, що дорівнює відстані між великим і вказівним пальцями. Звичайно, довжина пальців у людей може сильно розрізнятися, і руку дорослого чоловіка не можна порівнювати з рукою дитини.

Важливо! На Русі довжину міряли по ідеальною, еталонної п’яді, рівній 17,78 сантиметри.

Походження фразеологізму

Що означає друге слово в даному виразі? Адже саме в цьому слові криється весь зміст народної мудрості.

Версія перша

Для початку давайте порахуємо, чому дорівнює довжина 7 п’ядей. Для цього еталонну п’ядь множимо на сім 17,78 * 7 = 124,46 , тобто 1 метр 25 сантиметрів. Такого зростання досягали підлітки приблизно до 12 років. Саме даний вік на Русі вважався зрілим, коли людина брала на себе відповідальність за свої вчинки, за своє життя.

Дівчатка, у кого сім п’ядей (12 років), вже вміли робити все по господарству, а хлопчики в цьому віці професійно переймали майстерність від своїх батьків: володіли зброєю або вміли самостійно обробляти землю. Вік 12 років був перехідним моментом, коли батьки переставали бути відповідальними за своє чадо. В сучасному світі лише дуже небагато людей, у кого семи п’ядей по зростанню, можуть похвалитися такими досягненнями.

Версія друга

Значення фразеологізму було спочатку орієнтоване не на зростання, а на висоту чола. На Русі вважали, що чим більше і вище лоб у людини, тим він розумніший і проникливіше. Саме висота даній області голови була пропорційна розуму, і вважалося, що люди з високим чолом були дуже кмітливі і винахідливі.

Версія третя

Фразеологізм описує не лоб, а саме звивини головного мозку. Вважалося, що кожна звивина складалася як мінімум з 7 обертів. Так чином, прихильники цієї версії вважають, що зіркою вимірюється не лоб, а саме розмір головного мозку.

Версія четверта

Сама незвичайна з версій – вважати п’яді прямо на лобі. Тобто розраховується не кількість звивин в головному мозку, не висота чола, а смужки на лобі.

Чим рівніше і довша смужка, тим більш розвиненим є людина. Для того щоб визначити, скільки у людини смужок, досить підійти до дзеркала і зморщити лоба.

Якщо при сморщивании утворюється 7 смужок, це говорить про те, що у людини сім п’ядей у лобі, що означає унікальні інтелектуальні здібності.

Важливо! Антонім фразеологізму – “вузьколобий”. За семантикою вираз ближче всього до слова “мудрий”.

Корисне відео

Підіб’ємо підсумки

Народне прислів’я використовували в своїх творах великі російські класики. Наприклад, речення з цим фразеологизмом є в романі Ф. М. Достоєвського “Підліток”. Якщо ви почули на свою адресу даний фразеологізм, будьте впевнені – це приємний комплімент.