Як протистояти побутового агресору?

Звичайно, класичні садисти зустрічаються нечасто. Частіше трапляються психологічні агресори, які мучать жертв діями і словами. Як правило, вони вибирають заняття, пов’язані із спілкуванням і владою. Вони можуть бути вчителями, лікарями, поліцейськими, політиками або розвернутися в іншій сфері, щоб домогтися влади.

Але жити в суспільстві і бути від нього повністю вільним неможливо. Часто ми зустрічаємося з людьми, які виплескують злість на оточуючих. Щоб після спілкування з агресором не відчувати себе «вичавленим лимоном», потрібно вміти правильно реагувати на прояв злості чи ворожості.

Як визначити садиста?

Розпізнати агресора можна за надмірної строгості, надмірної прискіпливості, поганого настрою і схильності до регулярних покарань.

• Для початку треба вивчити самого себе. Людина з психологією жертви підсвідомо притягує агресора. Крім того жертва сама собі ставить блоки і не вміє захищатися. Агресія – проблема агресора. Якщо зрозуміти цей факт, можна позбутися від ролі жертви. Але бувають і інші випадки, коли люди самі накопичують агресію, але бояться її висловлювати. Така людина несвідомо провокує сварку, щоб через неї скинути власний негатив.
• Навчитися правильно реагувати на чужі нападки. Реакція організму на крик або сарказм буває непередбачувана: серце прискорено б’ється, вуха, ніби закладає ватою, а голос зрадницьки зривається. В такому стані гідну відсіч дати неможливо. Для початку потрібно простежити за своєю реакцією і заздалегідь підготуватися до наступної сварки: заготовити кілька стандартних фраз, згадати переконливі аргументи, залучити на свій бік союзників.
• Навчитися коректно відповідати на агресію. Не варто приймати правила гри на чужому полі: грубіянити, обзиватися, кричати. Краще навчитися керувати ситуацією. Можна задати співрозмовнику просте питання і тим самим змінити тему. Або перенаправити агресора на інший майданчик для спілкування – запропонувати описати претензії в електронному листі. Але в будь-якому разі не можна розмовляти або тихим тремтячим голосом – це знову видасть позицію жертви.
• Тактовно оберігати свої кордони. Навіть близькі родичі не можуть безцеремонно порушувати кордони один одного. Це не означає, що потрібно відгороджуватися від батьків-подружжя-дітей. Щоб практикувати ненасильство, достатньо провести уявну межу між собою і кривдником. А потім з допомогою необидных слів тактовно донести свою думку.
• Не чекати, що ситуація вирішиться сама собою. Якщо хтось вихлюпує злість в певній ситуації, можна дати йому виговоритися. Але у випадку, коли людина проявляє агресію постійно або навмисно створює ситуації для прояву своїх садистських нахилів, краще припинити з ним будь-яке спілкування.

Висновки:

• Садист – збоченець, який отримує задоволення від катувань та спостереження за чужими стражданнями.
• Людина з садистськими нахилами не просто користується спонтанної можливістю заподіяти біль, але спеціально створює для цього умови.
• Якщо напади агресії у дитини або дорослого вийшли з-під контролю, краще записатися на прийом до психотерапевта.