Поема Н.А.Некрасова читається легко. Автор намагався наблизити мову героїв до реального спілкування мужиків, персонажів з народу, представлених у художньому тексті. Зрозуміло, що передати характери героїв без використання фольклорних виразів неможливо. Прислів’я і приказки з поеми (з короткими поясненнями) допоможуть читачеві проникнути в епоху скасування кріпосного права, життя селянської Русі того часу.

Про працю

Усе життя селянина в праці. Саме тому про нього складено стільки прислів’їв і приказок. Частіше народ намагається провести паралель між лінню і працею:

• «Робочий кінь їсть солому, а пустопляс – овес!».
  Тут можна побачити і пряме значення: коней любили і цінували. Міцних тварин намагалися годувати краще, ліниву «худобину» тримали на вівсі. З іншого боку, тут переносне значення. Працьовита родина могла розраховувати на хорошу їжу, ледачі залишалися ні з чим.
• «Віз хліб додому везе, а сани – на базар!».
  Віз і сани – два види селянського транспорту. Це ще й дві пори року: літо та осінь – час збору врожаю. Для нього потрібна віз. Взимку доводиться продавати те, що зуміли зібрати. По снігу їздять на санях.
• «З роботи, як не мучся, а будеш ти горбат!».
  Скільки б не трудився простий народ, але мати достаток купців та інших вищих станів йому не вдасться. Тільки горб від важкої праці отримає мужик.