Мінуси природного виховання

Якщо розглядати основні принципи такого методу виховання, то можна виділити й негативні моменти. Адже ця теорія була висунута ще в 18 столітті і ґрунтувалася вона на способі життя стародавніх людей.

• Немає покарань за проступки. Вважалося, що якщо дитина щось накоїв, то це дія матиме природні наслідки, що випливають з його дій.
• Відсутність відповідальності. Коли дитина робить все, що йому заманеться і при цьому не несе жодної відповідальності, у нього складається повне відчуття того, що йому можна робити все і нічого йому за це не буде. Не кожна дитина має внутрішні кордони і розуміння того, що робити не можна. В більшості своїй діти в такій ситуації творять що хочуть. Але коли у школі від них щось починають вимагати, то вони не в змозі впоратися з поставленим завданням.
• У той час, коли природна система виховання тільки набирала обертів, а це 18 століття, були і деякі крайнощі. Наприклад, заперечувалася лікарська допомога дитині. Організм нібито сам знає що йому краще і як впоратися із захворюванням.
• Вседозволеність. Дитина не знає обмежень і меж у поведінці може відчувати себе також «вільно»і з іншими людьми. Наприклад, в школі і в суспільстві є певні норми поведінки. І те, що вдома вважається дитячою витівкою суспільство може зустріти в багнети, а дитина буде думати, що його ніхто не розуміє.
• У сучасному світі основним мінусом такої системи може бути відсутність авторитетів у дитини. Ні батьки, ні бабусі і дідусі не є авторитетом для дитини. Рівноправність дорослого і дитини призводить до того, що він потім не відчуває кордонів у спілкуванні і не дотримується субординації з дорослими.

У будь-якому випадку не завжди вийде дотримуватися одного методу виховання. Пробуйте і спостерігайте за своєю дитиною. Можливо, йому необхідні в різний час різні методи. Кожен малюк має свій темперамент і до кожного потрібен індивідуальний підхід.