Який тип сприйняття світу у дитини – Як визначити

Не відкрию Америки, якщо скажу, що всі люди по-різному засвоюють інформацію, і це відбувається із-за індивідуальних особливостей сприйняття світу. Діти – не виняток. Але вони, на відміну від дорослих, ще тільки навчаються адаптуватися й соціалізуватися в цьому світі. І завдання батьків (саме їх, а не педагогів чи психологів) допомогти дітям у цьому. А для того, щоб процес був легким і природним, потрібно знати, яким чином дитині легше сприймати інформацію.

Трохи про сприйняття

За родом своєї діяльності я часто бувала в різних центрах і школах раннього розвитку (приводила туди на заняття вихованців) і практично скрізь спостерігала таку картину. Викладач починає заняття, включає музику (пісню) і закликає малюків потанцювати. Вона робить якісь рухи, просить повторювати їх за неї. Хтось із діток робить спроби копіювати. Інші танцюють просто в такт музиці, не звертаючи уваги на викладача. Але завжди знаходилися один-два малюка, які просто стояли, притулившись до мами, і спостерігали за дійством. Або зовсім (хто спритніші і самостійніші за), вирушали досліджувати кімнату для занять, повністю ігноруючи заклик викладача і вмовляння мами приєднатися до загальних веселощів. Ну не цікаво маляті танцювати!

І так весь урок. Змінюються завдання, змінюється активність дітей, зацікавлених (або не зацікавлених у тому чи іншому дійстві. І справа не в тому, сором’язливий малюк або комунікабельний, активний чи спокійний. Адже не бажаючи танцювати або стрибати під музику, він цілком швидко і чітко виконує завдання, пов’язані з магнітними дошками, картками, малюнками. Або йому легко даються завдання, пов’язані з конструюванням або з дрібною моторикою.

Батьки, у яких діти ведуть себе подібним чином – це перший дзвіночок. Зверніть увагу не на характер дитини (навіть якщо малюк спокійний, йому буде подобатися рухатися під музику), а на його переваги в іграх і заняттях.

У теорії це звучить так…

Всіх людей психологи давно розділили на три основні категорії:

  • аудіалів – тих, хто добре сприймає і засвоює інформацію на слух;
  • кінестетиків – сприймають навколишню дійсність за допомогою смакових і тактильних відчуттів;
  • візуалів – провідним органом сприйняття у яких є зір.
Дивіться також:  Якщо дитина смокче палець: причини і наслідки

Є ще так звані дискрети (у яких логічне сприйняття інформації), але їх дуже мало і серед дорослих, а серед дітей-дошкільнят так і зовсім майже немає.

Особливість краще сприймати інформацію тим чи іншим органом дається нам від народження. Але це не означає, що в світі існують чисті (за своєю природою) візуали, чисті аудіали або чисті кінестетики (всі психологи вам скажуть те ж саме). Просто якась особливість сприйняття у людини більш розвинена порівняно з іншими.

Скажу банальність, відому всім. Дитина починає чути звуки ще до народження. Відчувати (тактильно) – відразу ж, як народився. А от зір, хоча воно і розвивається поступово (протягом першого року) – грає в подальшій нашій життя навіть більшу роль, ніж відчуття.

Якщо говорити в теорії, то малюки-візуали:

  • люблять дивитися яскраві, кольорові картинки, мультики;
  • спостерігають за діями інших людей, працею, грою, поведінкою тварин, явищами природи;
  • самі рідко беруть участь у рухливих колективних іграх;
  • при спілкуванні зі знайомими людьми завжди дивляться в обличчя і часто в очі;
  • виражаючи емоції або розповідаючи про свої почуття, використовують терміни, пов’язані з кольором або неактивним дією.

Діти-аудіали:

  • обожнюють все, що пов’язано з музикою і звуками (кричущо-пищали, музичні іграшки);
  • люблять слухати аудіоказки та аудіокниги або просто, щоб їм читали вголос, легко при цьому запам’ятовуючи сюжет;
  • дуже емоційні, коли про щось розповідають і часто використовують слова, пов’язані з рухом;
  • не дуже люблять зоровий або тактильний контакти і при спілкуванні навіть з рідними часто дивляться в бік.

Для діток-кінестетиків властиво:

  • спілкуватися і виражати свої емоції дотиком;
  • вибирати активні ігри і заняття, пов’язані з конструюванням;
  • при описі своїх відчуттів часто користуватися словами, що означають рух і почуття.