Корисне відео: глухі і дзвінкі парні приголосні в корені слова

Приклади

Такі властивості, як дзвінкість і глухість приголосних звуків, що можуть бути визначені за смислового відтінку.

Приклади включають наступні пари:

• Кущ – густ. По відношенню до куща використовується поєднання над річкою, до речі густ — суп.
• Стовп – стовп. Для стовпа стосується прикметник телеграфний, для стовпи – Олександрійський.
• Кора – гора. Гора поєднується з прикметником висока, кора – з уточненням дуба.
• Кулі – спека. Спека доповнюється прикметником нестерпна, кулі – іменником поверхню.
• Ріс – троянд. Слово ріс розглядається у поєднанні з іменником хлопчик, роз – зі словом букет.
• Тому – будинок. Для дому актуально прикметник новий, для тома – товстий.

Парні приголосні вимагають обов’язкової перевірки. Така необхідність зумовлена виникненням плутанини за змістом. Наприклад, пара слів ріс – троянд. Дане поєднання відзначається присутністю приголосних на кінці слова. Це формує потрапляння звуків в слабку позицію.

Перевіряються приголосні піддаються вивченню шляхом зміни:

• Прикметників та іменників – за відмінками і числами.
• Дієслів – за числами і особам.

Для перевірки використовується суфіксний спосіб словотворення з появою інших частин мови.

Розглянемо способи перевірки на прикладі слів:

• стіл[п];
• ле[х]кий;
• бере[з]ка;
• про[п]ка;
• кана[ф]ка;
• скла[т]ка;
• коро[п]ка;
• поїздок[т]ка;
• була[ф]ка;
• бо[т]ка;
• доро[ш]ка;
• сторо[ш]ка;
• подру[ш]ка;
• ука[з]ка;
• обре[з]ка;
• морко[ф]ки;
• боро[т]ка;
• сні[до].

Спосіб зміни числа призводить до таких результатів перевірки, як:

• стіл[п] – стовпи;
• коло[з]ки – колосок.

Приголосні в корені слова

Суфіксний спосіб словотворення породжує такі перевірочні слова:

• ле[х]кий – легенько;
• бере[з]ка – берізка;
• скла[т]ка – складочка;
• про[п]ка – пробочка;
• була[ф]ка – булавочка;
• пое[т]ка – поїздити;
• коро[п]ка – коробочка / коробейник;
• бо[т]ка – будочка;
• ска[д]ка – скачувати;
• сторо[ш]ка – вартувати;
• доро[ш]ка – дороженька;
• подру[ш]ка – подруженька;
• ука[з]ка – указочка;
• обре[з]ка – обрізати;
• сала[з]ки – полозка.

Актуально використання бессуфиксального способу, наприклад:

• кана[ф]ка – канава;
• боро[т]ка – борода.

Зміна падежу призводить до виникнення таких версій, як:

• морко[ф]ки – морквин;
• сні[к] – снігу.

За результатами проведених перевірок стає можливим сформувати кінцевий варіант:

• стіл[п] – стовпи – стовп;
• коло[з]ки – колосок – колоски;
• бере[з]ка – берізка — берізка;
• ле[х]кий – легенько — легкий;
• коро[п]ка – коробочка / коробейник – коробка;
• про[п]ка – пробочка – пробка;
• була[ф]ка – булавочка – шпилька;
• скла[т]ка – складочка – складка;
• ска[д]ка – скачувати – скатка;
• поїздок[т]ка – поїздити – поїздка;
• бо[т]ка – будочка – будка;
• подру[ш]ка – подруженька – подружка;
• доро[ш]ка – дороженька – доріжка;
• обре[з]ка – обрізати – обрізка;
• сторо[ш]ка – вартувати – сторожка;
• боро[т]ка – борода – борідка;
• ука[з]ка – указочка – указка;
• морко[ф]ки – морквин – морквини;
• кана[ф]ка – канава – канавка;
• сні[к] – сніг – сніг.