Російська мова відзначається невідповідністю правопису і вимови. Така особливість створює чимало труднощів. Щоб володіти російською мовою досконало, слід вивчати основи правопису з початкових класів. Особливої уваги вимагають парні приголосні звуки в корені слова.
Парні приголосні
Головне питання, що цікавить учнів, що таке і як виглядають парні приголосні.
Що таке парні звуки, можна зрозуміти через порівняння. Приголосні в корені слова зіставляються у відповідності з певними ознаками. Серед безлічі критеріїв вивчення прийнято виділяти принцип протиставлення звуків за ознакою глухість/дзвінкості.
Розглядаючи приголосні в корені слова, учні помічають характерну особливість. При ідентичності способу вимови і місця освіти звукове порівняння відбувається в залежності від голосового участі. При вивченні, що таке парні звуки, акцентується увага на процесі звучання. Участь голосу дає уявлення про таке поняття, як парні приголосні в корені.
Зверніть увагу! Приголосні в корені слова формують конкретне поєднання по звуковому відповідності.
Приголосні в корені слова доцільно розподілити на 3 групи звуків, а саме:
- б, в, г, д, ж, з;
- п, ф, к, т, ш, с;
- й, л, м, х, ц, ч, щ.
Елементи з перших двох груп відповідають один одному за принципом дзвінкості/глухість. Третя група виділяється відсутністю парного поєднання за таким принципом.
Парні приголосні
