Причини опричнини
Передумовою запровадження особливого режиму була сформована політична ситуація в країні. Прикра поразка на заході, постійні атаки татарського хана з сходу, а в країні неповагу до влади – все це стало головною причиною для початку жорсткого втручання російського царя. Йому потрібно було терміново вжити заходів, щоб стримати прийдешній розкол.
Погіршило положення зрада видатного воєначальника з державного апарату, який втік до ворожої Литву. У складній політичній ситуації для підозрілого Івана IV така подія стала знаковою.
Вже через два роки він ввів новий державний режим – опричнину. У перекладі зі староруської слово означало «особливе становище».
Черговою причиною введення опричнини були особисті мотиви Грозного: обмежити вплив опозиції і церковних сепаратистів.
Хто такі опричники в часи Івана Грозного
Після введення опричнини в 65 році, цар, побоюючись за своє життя і самодержавство, обзавівся особистою охороною з числа людей царського уділу — опричників. Так згодом було сформовано опричне військо, яке прославилося своїми репресивними заходами.
Найвідоміші імена опричників:
- Малюта Скуратов — головний кат опричного війська. Він винен у вбивстві московського митрополита, осуждавшего опричнину, — Филипа Московського;
- Федір Басманов — ініціатор опричнини;
- Афанасій вяземський — голова опричників;
- Черкаський Михайло — служилый князь уділу.