Міжмовні омофоны

Міжмовні омофоны – цікаве лінгвістичне явище. Це лексеми, які в різних мовах звучать однаково, перекладаються по-різному. Це спостерігається в мовах однієї групи (російський, український, польський) і різних (російська, англійська).

Наприклад, «місце» в російській та «місто» в українському означають «положення в просторі» і «місто» відповідно. В англійській мові слово «angina» перекладається як стенокардія, а в російській мові цим словом позначають захворювання горла. Французький «journal»перекладається як газета.

Важливо! Дослідження цього явища в контексті освоєння різних мов допомагає краще зрозуміти мовну картину світу країни, мова якої вивчається, та уникати в подальшому помилок при перекладах і в усному мовленні.

Вживання в літературі

В літературі омофоны використовують в поезії, дитячих віршиках, прозі.

З їх допомогою створюють стилістичну фігуру – каламбур. Наприклад, у Сергія Гармата є такі рядки:

Ви, щенята, за мною йдіть,

Буде вам по калачу,

Так дивіться ж, не базікайте,

А не те поколочу.

З їх допомогою створюється рима і ритм, що робить такі вірші легкими для запам’ятовування. Цю фігуру використовували у своїй творчості А. Чехов, В. Маяковський, М. Лєскова, А. Ільфа.

Написання таких віршів можна використовувати як метод під час пояснення суті омонімів і їх типів.