Роман І. А. Гончарова «Обломів» розкриває проблему соціального суспільства тих часів. У цьому творі головні герої не змогли розібратися з власними почуттями, позбавивши себе права на щастя. Про одну з таких героїнь з нещасною долею і піде мова.

Образ і характеристика Ольги Іллінської з цитатами в романі «Обломов» допоможуть повністю розкрити її непростий характер і краще зрозуміти цю жінку.

Зовнішність Ольги

Назвати юне створення красунею видається з працею. Зовнішність дівчини далека від ідеалів і загальноприйнятих стандартів.
«Ольга в строгому сенсі не була красуня….Але якщо б її перетворити в статую, вона була б статуя грації і гармонії».

Будучи маленького зросту вона примудрялася ходити немов цариця, з гордо піднятою головою. У дівчині відчувалася порода, стати. Вона не вдавала, намагаючись здаватися краще. Не кокетувала, не заискивала. Була максимально природна в прояві емоцій і почуттів. Все в ній було справжнім, без краплі фальші і брехні.
«У рідкісній дівиці зустрінеш таку простоту і природну свободу погляду, слова, вчинку…ніякої брехні, ніякої мішури, ні наміру!».

Родина

Вихованням Ольги займалися не батьки, тітка, що замінила батька і матір. Мати дівчина пам’ятала по портрету, висевшему у вітальні. Про батька, з тих пір як він відвіз її з маєтку в п’ятирічному віці, вона не мала відомостей. Ставши сиротою, дитина був наданий сам собі. Малятку не вистачало підтримки, турботи, теплих слів. Тітці було не до неї. Вона була занадто занурена у світське життя, і до страждань племінниці їй не було ніякого діла.

Освіта

Незважаючи на вічну зайнятість, тітонька змогла виділити час на освіту підростаючої племінниці. Ольга була не з тих, кого батогом змушують сідати за уроки. Вона завжди прагнула здобувати нові знання, постійно розвиваючись і рухаючись вперед в цьому напрямку. Книги були віддушиною, а музика служила джерелом натхнення. Крім гри на фортепіано вона чудово співала. Її голос, незважаючи на м’якість звучання, був сильний.
« Від цього чистого, сильного дівочого голосу, билося серце, тремтіли нерви, очі іскрилися і запливали сльозами…»

Характер

Як не дивно вона любила самоту. Галасливі компанії, веселі посиденьки з друзями це не про Ольгу. Вона не прагнула обростати новими знайомствами, розкриваючи перед чужими людьми душу. Хтось вважав її занадто розумною, інші навпаки недалекій.
«Одні вважали її недалекій, так як не зривалися з її язика мудрі сентенції…»

Не відрізнялася балакучістю, вона воліла жити в своїй мушлі. У тому вигаданому маленькому світі, де було добре і спокійно. Зовнішній спокій разюче відрізнялося від внутрішнього стану душі. Дівчина завжди чітко знала, чого хоче від життя і намагалася реалізовувати намічені плани.
« Якщо у неї з’явиться який-небудь намір, так і закипить..»

Перша любов або знайомство з Обломовим

Перша любов прийшла до 20 років. Знайомство було запланованим. Штольц привів Обломова в будинок Ольжиною тітоньки. Почувши ангельський голосок Обломов, зрозумів, що пропав. Почуття виявилося взаємним. З цього моменту зустрічі стали постійними. Молоді люди захопилися один одним і почали замислюватися про спільну життя.

Як любов змінює людину

Любов здатна змінити будь-яку людину. Ольга не стала винятком. У неї наче крила за спиною виросли від охопили почуттів. Все в ній вирувало і кипіло від бажання перевернути світ, змінивши його, зробивши краще, чистіше. Обранець Ольги був іншого поля ягода. Зрозуміти емоції і амбіції коханої занадто складне завдання. Йому було складно протистояти цьому вулкану пристрастей, сметани все на своєму шляху. Він хотів бачити в ній тиху, спокійну жінку, повністю присвятила себе дому, сім’ї. Ольга навпаки хотіла струсити Іллю, поміняти його внутрішній світ і звичний уклад життя.
“Вона мріяла, як “накаже йому прочитати книги”, які залишив Штольц, потім читати кожен день газети і розповідати їй новини, писати в село листи, дописувати план пристрою маєтки, приготуватися їхати за кордон – словом, він не задремлет у неї; вона вкаже йому мету, змусить полюбити знову все, що він розлюбив”.

Перше розчарування

Час ішов, нічого не змінювалося. Все залишалося на своїх місцях. Ольга прекрасно знала, на що йшла, дозволивши відносин зайти надто далеко. Відступати було не в її правилах. Вона продовжувала сподіватися, щиро вірячи, що зможе переробити Обломова, підстроївши під свою модель ідеального у всіх відношеннях чоловіка, але рано чи пізно будь-якому терпінню приходить кінець.

Розрив

Вона втомилася боротися. Дівчину гризли сумніви, чи не зробила вона помилку, вирішивши пов’язати життя з безвольним, слабкою людиною не здатні на вчинки. Все життя приносити себе в жертву заради любові, навіщо? Вона і так занадто багато часу тупцювала на місці, що було їй невластиво. Настала пора йти далі, але, мабуть, одного.
«Я думала, що оживлю тебе, що ти можеш ще жити для мене, – а ти помер вже дуже давно».
Ця фраза стала вирішальною перед тим, як Ольга поставила крапку в своїх так рано колишні стосунки з коханим, як їй здавалося, людиною.

Штольц: рятувальний жилет або спроба номер два

Він завжди був для неї, насамперед близьким другом, наставником. Вона ділилася всім, що діялося в душі. Штольц завжди знаходив час підтримати, підставити плече, давши зрозуміти, що завжди поруч, і вона може на нього покластися у будь-якій ситуації. У них були спільні інтереси. Схожі життєві позиції. Вони цілком могли стати одним цілим, на що і розраховував Андрій. Зализувати душевні рани після розставання з Обломовим, Ольга вирішила в Парижі. У місті кохання, де є місце для надії, віри в краще. Саме тут і відбулася її зустріч з Штольцом.

Заміжжя. Спроба стати щасливою.

Андрій оточив увагою, турботою. Їй були приємні залицяння.
«Безперервне, сповнене розуму і пристрасті поклоніння такої людини як Штольц»
відновлювало постраждале, ображене самолюбство. Вона була йому вдячна. Поступово серце почало розтавати. Жінка відчувала, що готова до нових стосунків, що дозріла для сім’ї.
«Вона відчувала щастя і не могла визначити, де кордони, що воно таке».
Ставши дружиною, вона вперше змогла зрозуміти, що значить бути коханою і любити.

Через кілька років

Кілька років подружжя прожили в щасливому шлюбі. Ользі здавалось, що саме в Штольце:
«Не сліпо, а з сознаньем, і в ньому втілився її ідеал чоловічого досконалості».
Але побут заїдав. Жінка занудьгувала. Рівномірний ритм сірих буднів душив, не даючи виходу накопиченої енергії. Ользі не вистачало бурхливої діяльності, яку вона вела з Іллею. Вона намагалася списати душевний стан на втому, депресію, але ситуація не покращувалася, розжарюючись все більше. Андрій інтуїтивно відчував зміни в настрої, не розуміючи дійсної причини пригніченого стану подружжя. Невже вони помилилися, і спроба стати щасливими не вдалася, але чому?

Висновок

Хто винен у тому, що з нами відбувається на тому чи іншому етапі життя. Здебільшого ми самі. У сучасному світі Ольга б не сумувала і не зациклювалася на проблемах. У той час жінок з чоловічим характером були одиниці. Їх не розуміли і не сприймали в суспільстві. Вона одна нічого б не змогла змінити, а сама змінюватися виявилася не готова, будучи егоїсткою в душі. Сімейне життя виявилася не для неї. Їй залишалося прийняти ситуацію, або відпустити.

Інші матеріали по роману «Обломів»:

Короткий зміст

Докладний короткий зміст глави “Сон Обломова”
Образ і характеристика Штольца
Образ і характеристика Обломова
Образ і характеристика Ольги Іллінської
Порівняльна характеристика Обломова і Штольца
Відносини Ольги і Обломова
Дитинство Обломова
Спосіб життя Обломова
Жіночі образи в романі
Гості Обломова і мета їх приходу
Історія створення роману