Дозвілля

Улюблене дозвілля їжа і сон. Їжа для Митрофана важила чимало. Поїсти хлопець любив. Набивав пузо так, що заснути не міг. Його постійно мучили коліки, але від цього кількість з’їденого не ставало менше.
«Так видно, брат, ти повечеряв щільно…»
Щільно пообідавши, Митрофан зазвичай йшов на голубник або лягав спати. Якби не вчителі зі своїми заняттями, він вставав з ліжка тільки для того, щоб заглянути на кухню.

Ставлення до навчання

Наука давалася Митрофану з працею. Чотири роки билися вчителя, щоб хоч чому-небудь навчити нетямущого хлопця, але результат був нульовий. Мати сама неосвічена жінка, вселяла синові, що вчитися необов’язково. Головне гроші і влада, все інше марна трата часу.
«Лише тобі муки, а всі, бачу, порожнеча. Не вчися цій дурній науці!»
Указ Петра про те, що дворянські діти повинні знати арифметику, боже слово і граматику зіграли свою роль. Їй довелося найняти вчителів не з любові до наук, а тому що так належить. Не дивно, що з таким ставленням до навчання Митрофан не розумів і не знав елементарних речей.