П’єса «Гроза» одна з найвідоміших у творчості Островського. Яскрава, соціально-побутова драма, події якої відбуваються в 19 столітті в містечку Калинові. Жіночі образи в п’єсі заслуговують окремої уваги. Вони колоритні і унікальні. Образ і характеристика Кабанихи в п’єсі «Гроза» безсумнівно, важливі у творі. Вона головний деспот і тиран у п’єсі. Вона ж винна у смерті Катерини. Мета Кабанихи підпорядкувати собі якомога більше народу, щоб навішати їм звичаї, традиції і закони, свято дотримуватися нею. Справжній страх закрався в її душу, коли вона зрозуміла, що насувається новий час, час змін, протистояти якому вона не в силах.
Марфа Гнатівна Кабанова – вона ж Кабаниха. Вдова. Купчиха. Мати Варвари і Тихона.
Образ і характеристика
Прізвище Кабанова підходить головної героїні дуже точно, характеризуючи її з перших хвилин. Дика тварина здатне накинутися на людину без вагомої причини, так само й Кабаниха. Бурхлива, люта. Здатна «загризти на смерть» людини, якщо він їй не угодний, що і сталося з Катериною, яку вдова просто зжила зі світу. Догодити їй неможливо. Вона завжди знайде привід до чого причепитися, як не старайся.
Кабаниха, після смерті чоловіка залишилася з двома маленькими дітьми на руках. Сумувати було ніколи. Довелося піклуватися і піднімати Варвару і Тихона. Брат з сестрою зовсім різні за характером і зовні, хоча виховувалися однаково.
Владна, деспотична жінка, що тримає в страху не тільки домочадців, але і всю округу.
«Матінка-то у вас надто крута…»
. Підпорядковувати і панувати ось її кредо. Абсолютно переконана, що сім’я будується на страху і підпорядкування молодших старшим. «Ти не засуджуй старші себе! Вони більше твого знають. У старих людей на всі прикмети є». У своєму ставленні до дітей не бачить нічого ненормального.
«Адже від любові батьки і суворі до вас бувають, від любові вас і лають, всі думають добру навчити».
Релігійна. Ця віра релігійного фанатика, свято додержується всі пости і божі закони. Скоріше данина традиції. Вона виконує обряди на автоматі, не особливо вникаючи в процес і його значення. Віра в прощення і милосердя у неї відсутня. Для неї головне суворе виконання патріархальних порядків. Це святе.
«Ну, я Богу молитися піду, Не заважайте мені…».
До оточуючих вона вимоглива не менше, ніж до себе. Що з цього приводу думають самі люди і відчувають їй глибоко байдуже.
Зануда. Постійно всім незадоволена. Бурчить з приводу і без. Догодити їй складно. Власна сім’я та її дратує, особливо син і невістка. Ось де Кабаниха відривається по повній програмі. Суне ніс в їх життя, лізе з радами. Вважає, що син після одруження охолов до матері, перетворившись в ганчірку і підкаблучника.
«Може, ти й любив матір, поки був неодружений. До мене тобі, у тебе дружина молода».
Невістка окрема тема. Поведінка невістки з ряду геть. Традиції не дотримується, чоловіка ні в що не ставить. Зовсім відбилася від рук. Старість не поважає і не шанує.
Самовпевнена. Переконана, що робить все правильно. Щиро вірить, що якщо підтримувати старовинний порядок і устрій, то будинок не постраждає від зовнішнього хаосу. З господарством управляється жорстко, крутіше мужика. Прояв емоцій їй не властиво. На її думку, це зайве. При найменшому прояві бунту з боку домашніх, Кабаниха присікає всі на корені. Будь проступок з їх боку тягне за собою покарання. Її відразу призводить до сказу, якщо вони молодь намагається піти їй наперекір. Сторонні люди їй ріднею, ніж син і невістка.
«Ханжа, пане! Жебраків оделяет, а домашніх заїла зовсім…».
Слово добре скаже, милостинею нагородить.
Любить гроші. Кабаниха звикла, що тримає на собі все господарство. Вона впевнена, що правий той, у кого більше грошей у кишені. Поселивши у себе богомолок-приживалок вона кожен день чує їх хвалебні промови на свою адресу. Улесливі бабки зовсім заморочили їй голову. Кабаниха навіть думки не допускає, що може зробити щось не так. Своїми розмовами про кінець світу, баби підтримують уявлення Кабанихи про життя на землі.
