Характеристика
В образі городничого переплелися між собою загальнолюдські пороки. Серед них можна відзначити:
Лукавість. Городничий майстер прикидатися на публіці позитивним і доброчесним громадянином, люблячим роботу і сім’ю. Насправді на роботу йому наплювати. Про людей він не піклується, міську казну розбазарює на догоду собі, не гребує хабарами.
Пристрасть до азартних ігор. Антон Антонович має схильність до азартних ігор. Віддає перевагу карткам. Здатний програти велику суму.
Суворий і безжалісний. Це видно по відношенню до купців. У спілкуванні з ними може дозволити шантаж і погрози. У купців вже сил не залишилося від такого звернення.
«…Вже не знаємо, як і бути, хоч у петлю лізь…»
Спробуй перечити, наведе до тебе в будинок цілий полк на постій. А якщо що, накаже замкнути двері.
« Я тебе, – каже, – не буду, – каже, – піддати тілесному покаранню або тортурами катувати – це, каже, заборонено законом, а ось ти в мене люб’язний, співаєш оселедця!»
Важливий, чванливий. Бундючний, немов індик. « У нього важливості, лукавий не взяв би його, досить…»
Жадібний, жадібний. Ніколи не пропустить плывущую в руки наживу. Гроші, гроші і ще раз гроші. Ось сенс життя. У магазинах готовий скуповувати все підряд. Неважливо, необхідний йому даний товар чи ні. Загруз у хабарах.
Нероба. Все що він вміє добре робити – красиво говорити. З його слів місто процвітає, проблеми відсутні. Насправді пальцем об палець не вдарив, щоб навести порядок у своїх володіннях. Всі давно прийшло в занепад, але городничий воліє закривати на це очі і нічого не робити.
Порушник закону. Представляючи у своїй особі влада, частенько користується повноваженнями і порушує закон. Це видно по набору солдатів в армію. Бере всіх підряд, навіть тих, кому йти туди не належить.
Дурний. Недалекий. Як ще можна назвати людину, якого здатний обвести навколо пальця звичайний самозванець. «Як я – ні, як я, старий дурень? Вижив дурний баран з розуму! Ось дивіться, дивіться, весь світ, все християнство, всі дивіться, як обдурений городничий!»
Брехун. Наважився збрехати про церкву, на яку були виділені гроші, але будувати її ніхто не починав. Городничий придумав історію про те, що церква згоріла під час великої пожежі.
Продуманий. Прозорливий. Хотів за рахунок вдалого заміжжя дочки отримати генеральські погони. Щаслива вона буде з обранцем чи ні, ролі не грало. Головне забезпечити щасливе майбутнє собі та дружині, яка мріє про великому будинку в Петербурзі.
Все життя городничий втіхушку займався темними справами, страшенно боячись викриття. Сутність городничого розкрилася по максимуму з приїздом у місто ревізора, який виявився зовсім не ревізор, а звичайний дрібний чиновник, який вирішив скористатися ситуацією і обдурити місцеву владу.
