В часи написання п’єси суспільством управляли герої подібні Дикому. Його портрет аналогічний сотням інших багатих купців, утопавших в розкішному образі життя, абсолютному незнанні. Такі люди тягнули Росію на дно. В темне царство дурість, тупість, середньовічних звичаїв. Образ і характеристика Дикого у п’єсі «Гроза» є негативним. Він істинне втілення поняття самодурство. Є яскравим представником диких звичаїв і суворого ставлення до людей і життя.
Савел Прокопович Дикої заможний купець в місті Калинове. Негативний персонаж.
Образ і характеристика
Дикої людина, м’яко кажучи, неприємний. Таке враження справляє з-за жахливого характеру. Дружина Дикого знаючи, що чоловіка краще не гнівити, починає щоранку слізно звертатися до оточуючих:
«Батюшки не рассердите! Голубчики, не рассердите!».
І так щодня. Нескладно здогадатися, як їй дістається від нього якщо не послухається або зволить прогнівити. Про щасливого, сімейного життя мови немає.
Дикої типовий портрет самодура. Звик відчувати себе повноправним володарем міста. Абсолютно впевнений, що має права впливати на долі мешканців, нахабно втручаючись в їх життя.
«Захочу – помилую, захочу – раздавлю».
Відчуваючи владу над людьми, користується цим на всю котушку, творячи, що йому в голову прийде. Дикої точно знає, що його витівки залишаться безкарними.
Грубіян і хам. Розмовна мова повний кошмар. Суцільні лайки. Може він звик так висловлюватися, вважаючи, що співрозмовник зрозуміє швидше. Доброго слова від нього не почуєш. Дикої точно знає на кого кричати, а де змовчати.
Людина настрою. Ніколи не знаєш, в якому настрої він буде сьогодні. Втім, усміхненим його не бачили. Вічно похмурий і озлоблений.
Не утворено. За все життя не прочитав жодної книги. Прізвища відомих письменників викликають у Савела подив. Історію не знає. З сучасністю не дружить. Вважає науку марною тратою часу. Дурістю, смішним заняттям негідним поваги. Одним словом дикий чоловік.
Усвідомлює вчинки. Чудово усвідомлює, що поступає погано, але змінити ситуацію або змінитися самому – це не для нього.
«Знаю, що роблю зле, але з собою нічого вдіяти не можу».
Жадібний до грошей. Гроші головне в житті Савела Прокоповича. Зміст і суть. Потрап грошові кошти в кишеню Дикого, він ніколи не зможе розлучитися з ними. Службовці забули, що таке платню. Варто кому-то попросити позичити грошей, у Дикого починається внутрішнє клекіт.
«Бо тільки заикнись мені про гроші, у мене всю внутрішню розпалювати стане».
Коли його намагаються докорити жадібністю, Дикої виправдовується:
«Кому свого добра не шкода».
Рідкісний випадок, коли вдасться випросити. Зате такого наслухається, мало не здасться.
Ставлення до жінок. Ось вже кому дістається від Савела Прокоповича так це бідним жінкам. Вся агресія спрямована на жіночу стать. Єдина жінка, яку тиран і деспот побоюється Кабаниха. Її поважає. З думкою вважається. Відчуває баба сильніший і хитріший. У самій характер схожий на його.
Егоїстичний. За заповітом Дикої повинен племіннику спадок, який дістався Борису від бабці. Одна з умов отримання є шанобливе ставлення до дядечка. Такі умови Дикому вигідні. Він користується цим, змушуючи племінника орати на нього з ранку до ночі. Немов він безкоштовна робоча сила. Чому б не поексплуатувати родича. При цьому Дикої постійно принижує і ображає племінника. Постійно нагадує йому, немов виправдовується:
« У мене свої діти, навіщо я чужим гроші віддам? Через це я своїх образити повинен!».
Боязкий. Незважаючи на бойовий характер Дикого, він боязкий, як заєць. Звичайна гроза здатна привести його в трепет. Вона у нього асоціюється з карою Господньою, надприродною силою. Він намагається від неї сховатися, боячись, що грім небесний його разразит.
Впевнений в собі. Йде по життю напролом. Немов танк, не зупиняється перед перешкодами на шляху. Точно знає, що робить і абсолютно впевнений, що чинить правильно. Думка інших байдуже.
