Аня – один з по-справжньому щирих і відкритих персонажів п’єси А. П. Чехова, стала класикою російської художньої літератури.

Образ і характеристика Ані Трофімової у п’єсі «Вишневий сад» – це надія на духовне відродження Росії.

Роль героїні в п’єсі

Аня Раневська не є основним персонажем твору. Їй відведена роль другорядного значення, вона доповнює сюжет п’єси, допомагає зрозуміти проблему, яка піднімається автором п’єси. А. П. Чехів у листах сам намагається дати характеристику ролі персонажа. В одному з листів він говорить, що роль Ані «куца і нецікава». Це молоденька і тоненька дівчина – приклад дитячості, наївності і пекучих надій на краще життя. Для акторів автор спрощує завдання. На його думку, її може «грати хто завгодно». Головне – зовнішня схожість. Молодість, дзвінкий голос, вміння стримувати сльози і бути веселою і безтурботною. Але якщо не вдуматися в значення літератури, можна відмовити у важливості багатьом незначним персонажам. Прибрати з тексту Анну не можна. Вона допомагає зрозуміти характер багатьох героїв:

• розгубленість і страх життя Вари;
• відірваність від цього сприйняття побуту матері;
• лінь і дармоїдство представників дворянства;
• любов до балачок вченого Петра;
• нещирість слів Гаєва;
• марнославство Лопахина.

Спілкуючись з кожним персонажем, Аня відтіняє його негативні сторони, виділяє індивідуальність.